ТАТО Р. Завадович Мій тато добрий і ласкавий, Всміхнеться - сонце гріє, Він різні гарні ігри-забави Придумати уміє. Я кожного шаную тата, Хоч як їх скрізь багато, Та лиш таким хотів би стати Розумним, добрим і завзятим, Як мій, мій рідний тато.
МІЙ РІДНИЙ ТАТУСЬ Р. Завадович Немає в світі кращих друзів, Як я й мій рідний тато; Ми любимось так дуже-дуже, Що й годі розказати! У вільний час книжки зі мною Читає, оглядає І мови рідної, дзвінкої Щодень мене навчає.
Добре в кого тато є, дужий, працьовитий, І пораду він дає, як то в світі жити І за руку проведе, там де слизько йдеться, З ним дитина не впаде, і не підслизнеться Він працює цілий день, а з роботи прийде, Наче сонце золоте зразу в хаті зійде Втіха, радість настає, гріє всіх, голубить, Добре в кого тато є, той що діток любить. А без тата що робить? Суму повна хата! Боже, милий, подаруй, усім діткам тата, А моєму подаруй здоров"я багато Щоб зі мною завжди був мій рідненький тато!!
Все так просто! Просто й звично. Батьківська оселя і садок. Півень ось співає на порозі зично І вмивається кицюня за вікном. Хвіртка двору. Виноградне листя. Мамин стільчик. Татусів ослін. Шелестить тополя білим листом, І троянда пелюстками шле уклін. Як колись було: все просто й звично! Тільки вже без мами. І без тата ми. Батьківська оселя нас стріча привітно, А батькиз портретів тішаться дітьми...
Мій любий тату! Так бажаю До тебе голову схилити... І плачуть очі, бо не знаю, Чим тугу серця загасити... Тебе я хочу обійняти, Покласти руку на плече. Та влада часу - розділяти! Небесне все і все земне... Тобі там добре, я це знаю! Ти там із мамою разом... І тихо вас обох благаю, Відчуйте серденька тепло…
Привіт всім! Я новачок на сайті .Вирішила подати на ваш суд вірш ,який написала на татові 60 років.
Земля в осінньому полоні, Птахи у вирій вже летять І щедрий вересень в долоні Тобі насипав 60 ! Хай жовте листя опадає Й роки,мов коні,риссю мчать Але душа твоя питає: "Хіба ж мені не 25? Хіба ж мені не тих 17 Коли ступив ти за поріг своєї хати, Й дивний шлях той У Сьомаки тебе привів. Де ясні зорі до світання, Й коса, заплетена в вінок- Ти тут зустрів своє кохання Тут перші кроки діточок. Твоєї внучки дзвінкий щебіт- Вона ,як сонечко в житті Й землі твоєї тихий шепіт- В натруджених долонях мозолі... Ти озирнешся у минуле- Роки,мов коні,мчать і мчать, Та хай душа твоя співає- Мені сьогодні-25!
Тато У першу подорож на татових плечах. І перші сльози в татові долоні. Сувора ніжність в лагідних очах. І тепла сивина на його скронях. М’яка колючість рідної щоки, І посмішка в промінчиках любові. Легенький доторк дужої руки. І справжня мудрість батьківського слова. Повиростали доньки і сини, Повилітали з батьківської хати. Скриплять старі поважні ясени. І дякують за нас, наш рідний тату. За те, що вчив, ростив і годував, Молився в ясну днину й серед ночі, В дорогу на світанку проводжав, Ми знову й знову дякувати хочем. Молитви Ваші — крила для дітей. Аж поки Ваше серце битись буде, Молитва у життя нас поведе, І Сам Господь про долю не забуде. Благословіть на щастя нас, дітей, З благословенням в світі так безпечно... Хай скотиться скупа сльоза з очей, Це не біда... В любові це доречно
--------------------
Радій життю, бо тільки раз дається.. Цінуй його так невловиму мить. І поки серце ще у грудях б’ється, Нехай Господь тебе благословить! :)
Батькам POSTED ON 22.04.2008 BY MERI :) Про наших двох самих рідних людей, які нас люблять і бажають лише щастя У батьків така доля – чекати їх дітей. Фото by magicfolk
В житті у нас Є дві людини Нема й не буде Їм заміни. Бо це вони… Це мама й тато. Така в них доля - Нас чекати… На кожну звісточку І слово, Вони - Це втілення любові. Вони нас приймуть І зігріють… Їм тяжко. Та в очах – надія. На те, що ми Щасливі будем. І найріднішим в світі людям Дамо ми радості хоч трохи. За їх тяжкі батьківські роки…
Тож пам’ятайте, Що десь там Матуся молиться, Щоб Вам В житті не так як їй жилося. Хоч вкрила сивина волосся І в тата сили теж не ті, Батьки не вічні… Тож в житті, Рідненьких їх не забувайте Пишіть, дзвоніть і приїжайте…