інна,
Заікання лікує логопед, в Калуші мав би бути цей спеціаліст. Якщо він не може вам допомогти, то мав би направити на консультацію до дефектолога (логопеда) в Франківськ в дитячу лікарню на Коновальця

Логопед у нас є -1 на 11шкіл і всі садочки.Минулого року ми до неї ходили,звуки які малий не вимовляв вона поставила,але із заїканням сказала ,що не може допомогти,є логопеди у спец школі,але вони кажуть, що не працюють з дітьми які заїкаються.Невролог сказала зверніться до психіатра,може припише якісь препарати

інна,Який вік дитинки і яка причина заїкання?(вроджена,набута від переляку чи ще чогось).
Більше спокою,менше перегляду телевізора( відмінити хочаб на1-2 тижні, а потім по можливості продовжити)обовязково денний сон,з вітамінів Магній В6 і основне Молитва і Святе Причастя...Все мине, Бог добрий..

Інночко, можу ще вам порадити співати з дитиною, багатьом це помагає. Але треба постійно практикуватись, тим більше що це приємне заняття:)

Малому 7 років ,заїкатися почав десь в 4 роки,бувають такі періоди що не заїкається.Про причини навіть не знаю, чоловік заїкається теж.
Деякі люди радять бабку якусь знайти,але я чомусь не дуже вірю у всяких бабок і екстрасенсів.

інна,
Не потрібно бабок....Основне лікування - це Молитва...Спокій і все з часом пройде...А Магній В6 можна подавати.

Були минулого тижня в Охмадит в Львові. Доїхати туди з вокзалу можна без проблем за 70 грн. і так само вернутись назад. Під лікарнею стоять таксі. Звичайно можна добиратись і маршрутками чи чимось іншим. Приїхали і мене сильно вразила якась така неорганізованість того всього. Ні смітника нема, щоб бахіли при виході викинути, ні нормальних вказівників що і де знаходиться. Я стільки блудила)))) Прийшла під Лор відділення і там пише, що без дозволу заходити не можна. Сіла і чекаю. На коридорі, де сходи. Але бачу, що люди самі ходять і виходять і ніхто їх не запрошує. Я акуратно зайшла і спитала медсестру чи можу попасти до того лікаря що треба, вона каже - я не знаю!)))) Я вийшла знов, ще трохи почекала і знову зайшла і попала на того лікаря що треба. Дві секунди огляду в коридорі - робимо операцію. Вирішуйте тут і вже, чи робимо чи ні. Ніхто нічого не пояснює толком, але я кажу робимо, то дали мені список довідок, які потрібно. Їхала додому в шоці з того відношення і огляду в коридорі... Поїхала ще в нас в Дрогобич в платний кабінет, теж доктор каже робити операцію треба. Пішла до свого лікаря кажу дайте мені гарного якогось лікаря, добрі умови, якусь гарну клініку, бо я там не витримаю))) Він сказав, що нікого не знає і ще й розізлився на мене))) Говорила он з дівчатами нашими, то дякуючи Ірі-Чайці зрозуміла, що там просто дуже багато дітей і тому так все швидко і ніхто не має часу з нами бавитись. Але там файні професіонали і ліпше туди, то я вже заспокоїлась і поїхала туди.
В поліклініці в реєстратурі сидить молода хамка, мені правда не хамила, бо я старалась дуже ввічливо розмовляти, а хтось щось перепитав, то страшенно хамила. Гарний лор в поліклініці, дуже уважний такий. Також де кров брали на аналіз, дуже спокійні дівчата. В приймальному відділенні в хірурга теж дуже позитивна і красива жіночка і дуже весела і активна санітарка)) Наш лор в лікарні це Бурий Андрій Іванович, я його боялась як вогню Взяла з собою карточку все записувати, що каже, бо він дуже бурно реагував, коли перепитаєш щось, чи уточнюєш.
Поселили нас в палату на чуже ліжко, де дитина була на денному стаціонарі, цілу ніч я переживала, що вона прийде рано і буде мене скидувати з ліжка але якось обійшлось, не сварилась вона, та й я не була винна, що я на її ліжку)) В палаті здається 9 ліжок, ось така краса.





Ось ліжко. Матрас відпадав по кусочках під ліжко... Мала лягла, провалилась в яму разом з матрасом, а я спала на залізному каркасі ліжка скраю. Це було жахливо!

На рахунок їжі. Рано і ввечері молочне. В обід зупка -борщик і всі дні, що я там була - картоплю-пюре з незрозумілою підливою, то я собі досипала тушковані гриби.



Є там кухня, де можна собі загріти щось, а внизу є магазин, де можна придбати гарячу страву, досить таки не погане і не дорого. Але вони тільки до шостої, то треба подбати про ще якусь їжу, якщо пізно вечеряєте.

Сподобалось що перед тим як взяли на операцію мене нічим не страшили, сказали, що буде все добре і потім розкажуть, що робити. Поки я переносила речі в післяопераційну палату, стелила ліжко і пила барбовал все скінчилось, я навіть не встигла похвилюватись. Якось так заспокійливо говорили лікарі, що якось легко так було... Післяопераційна палата набагато краща. Там уже я нормально поміщалась з дитиною на ліжку.

А, забула написати що операція була на аденоїди.
Все ніби пройшло ок, але через день, тоді коли нас мали виписати, дитина не змогла підвестись з ліжка. Я її піднімала, а вона не ставала на ноги зовсім. Кричала диким криком, що її все болить.
Ото вже вона чуть відійшла, вкололи анальгін, випила аспаркам.



Як потім виявилось. нам вкололи неякісний наркоз і такого не повинно було бути. З нами була ще одна дитина, в якої були такі ж симптоми. Анестезіолог вибачалась і сказала, що так не могло бути, що то певно неякісний препарат і таке різне. Навіть не скажу що я тоді думала. Головне для мене було аби то все пройшло безслідно.
Вони сказали, що коли виведеться препарат з організму, то все прийде в норму. Претензій до лікарів не маю, тільки до держави, яка не контролює препарати, які так нещадно підробляються.
Залишили нас ще на декілька днів, так було спокійніше, коли ми були під наглядом. Зараз вже все добре. Наш лікар потім до нас заходив, шуткував і був дуже уважний. Це тішило. Він якось так міг заспокоїти і зняти всі питання, що ставало легше.

Хочу сказати дякую дівчатам Ірі Чайці і Світлані Лілу за відвідини і пакуночки)))
Іра принесла такі круті пиріжки з бульбою, шо я навіть не знаю, які в неї смачні пляцки, якщо звичайні пиріжки такі суперові



Свєта взагалі прийшла ще й на другий день, принесла бульйону домашнього з домашньою лапшою. Домашня лапша то є щось дуже складне для мене)))



Ще принесла капучіно і каву і навіть сухе молоко до кави))) Коли нас виписували, то санітарка бігала дивитись чи ми вже, то я казала, що не вступлюсь, поки капучіно не дорогу не вип'ю



Дякую вам і ще Марічці за майже цілодобову підтримку і слухання моїх стогонів Дуже ся тішу, шо маю такі коліжанки)))

І наостанок, гарна там в лікарні капличка, ми ходили частенько молитись.

Хочу підтвердити написане в повідомленні №11 цього форуму про лікаря Чикайла Андрія Теодоровича. Він дійсно дуже порядний як людина і талановитий як лікар. В моєї мами був великий поліп в кишківнику і почалося загострення з проходженням їжі + почалися внутрішні кровотечі. Гемоглубін впав до 75. Треба було терміново робити операція, при цьому це сталося за 2 дні до новорічної ночі 2015 року. Маму пан Андрій успішно прооперував. Мене вразило, коли першого січня десь біля 10 ранку я побачив як Андрій Теодорович прийшо в лікарню і власноруч оглядав хворих та робив необхідні процедури. Інших лікарів в цей святковий час майже не було. Це дійсно лікар від Бога і у нас таких нажаль дуже мало.