Я нині зла...
Минулого тижня записала малу на УЗД, великі черги, туда-сюда, треба було чекати тиждень. УЗД назначила лікарка на сьогодні на другу дня. Їсти зранку сказала сухарика з слабеньким чаєм, або картопельку пюре на воді. Ну і поїла моя мала рано того чаю з сухариком, з шостого уроку її голодну забрала. Прийшла на УЗД, кабінет закритий. Виходить медсестра якась і каже,що пані лікарка просила передати, що вийшла нині у відпустку, і зможе прийняти нас 14 березня! Я чесно кажучи втратила дар мови і навіть не знала, що я маю говорити. В мене дитина хвора, я тиждень чекала, голодом морила, а пані вийшла у відпустку, хоча говорила, що у відпустку йде з завтрашнього дня. Я не знаю... То нормально, чи як? Я вже могла в інше місце сто разів сходити з дитиною і не чекати так довго. Чи вони думають, що на УЗД тільки здорові ходять і мають купу часу чекати?

Натонька,
Наталю то чисто як в нас на Україні все робиться через сама знаєш шо, ніхто про нікого не думсає і не дбає. а особливо дитячі лікарі, вони рахують себе майже богами і ми прості смертні повині на них молитися, я теж цієї зими з малим мала проблеми то нарешті трошкк плюнула бо то з тими лікарями толку не виведеш, прикинь звернулися до 3 лікарів і всі троє поставили різний діагноз а той що був очевидний навіть незвернули уваги і щей на мене сварили коли я звертала їхню увагу, так що я навіть незнаю куди тепер звертатись і кому вірити

uliana_y,
,
У мене теж була схожа ситуація, 2010 переїхали у Львів, і я мала народжувати 2, направили у обласну до заслуженого лікаря України Паенок...не памятаю вже як, так він мені роди майже на 3 тиж. раніше виклик., та ще й сказав 500 дол. давати...я в той же день уже з схватками пішла до участкової, та сказала їхати на Рапопорта, мов скільки даш, скажи шо від мене, то дійсно пощастило зі зміною, і лікарями, і приходили, питали, допомагали, а втрете там же народжувала, то дала акушерці 100гр, зразу ж на столі, то вона кричала на весь зал, шо це таке, чого так мало, та ще й дуже грубо поводилась при огляді, то останне враження спаскудило все...бо такі от людиська безбожні...

А я про свого лікаря хочу розказати - Подолян Микола Васильович, онколог, хірург вищої категорії, лікар від Бога. Тому - низький уклін йому і нехай живе довго і рятує людей

Підписуюсь під кожним вашим словом. Дай Боже Миколі Васильовичу довгих років життя і ще довго рятувати людей !!!

Добрий день дорогі дівчаточка!

Може пишу не у відповідній темі - то, будь-ласка, Натонька, прошу перенести куди слід.

Трохи мене тут не було з поважної і сумної причини пов'язаної зі здоров'ям. Хочу трішки розповісти про це і застерегти від такої безпечності, якої допустились ми.
Дорогенькі дівчатка, в кого є на тілі родимі плями, заради Бога, не будьте легковажними, перевіряйте їх час від часу! А якщо іще не дай Боже, вони якось змінились - до лікаря (не до косметолога) і бігом, щоб не було запізно.
В мого чоловіка за вухом була родима пляма. За вухом, отож не дуже видно, в очі не кидається і уваги ми на неї звертали. Десь минулого року вона трохи збільшилась в розмірах, але нам і далі розуму забракло звернутись до лікарів. Аж десь перед Великоднем, чоловік зачепив її рушником, коли витирався або коли мився і вона почала кровити. Тут я вже почала "бити на сполох", бо в мене на роботі у співпрацівниці кілька років тому було щось подібне і її оперували в онкоцентрі під загальним наркозом 2,5 год. Чоловік коли почув про операцію під загальним наркозом - категорично "ні"! Трохи його розумію, бо він мав вже 4 загальних наркози (апендецит, пахова грижа і дві операції на кишківнику) і знає що воно таке, а тут практично нічого не турбує, крім отого кровіння. Отак "нікав" майже до кінця червня, але видно, що таки його дістало оте, що як тільки чуть зачепить - кровить. Погодився. Поїхали ми в онкоцентр у відділення голови і шиї до хірурга Бондаренко Сергія Георгійовича (відгуки про нього лише чудові). Оглянув, сказав "меланона" (що це таке - море інформації в інтернеті, а в 2-х словах - рак шкіри, причому найагресивніша форма раку), правда спочатку подумав навіть зробити видалення під місцевим знеболенням, але намацав збільшений лімфовузол - то вже однозначно повноцінна операція, яку нам призначили на 19 липня. А 17-го ми поїхали проходити стандартні обстеження перед операцією: УЗД внутрішніх органів, шиї, кардіограма, рентген, аналізи крові і сечі. І от зробивши рентген, операцію відмінили - метастази в легенях. Для підтвердження або спростування цього ми на наступний день ще зробили МКСТ грудної порожнини з контрастним підсиленням у медцентрі Святої Параскеви. Але - на жаль.... Нас скерували на хіміотерапію - оперувати з метастазами в легенях не можна. І от сьогодні чоловік прийняв першу крапельницю, завтра ще одну тоді перерва на місяць, далі зроблять ще дві і повторне МКСТ грудної порожнини з контрастним підсиленням, для порівняння.
Сказати, що ми всі в шоці - це не сказати нічого, але тримаємось, молимось і надіємось на Бога.
Дорогі форумлянки, не маю на меті когось лякати, але повірте, це дуже страшно. Тому раджу усім і прошу усіх, якщо не дай Боже, у когось є якісь зміни родинок - не зволікайте! Нехай наш негативний приклад буде для вас засторогою, бо життя і здоров'я ваше чи ваших рідних - найцінниший дар Божий.

Kasya, я вірю, що часу ви ще не втратили і звернулися до лікаря вчасно. Нехай допоможе вам Господь витримати і перемогти всі випробування. Я буду молитися за вас.

KASYA дуже вам співчуваю,бо з власного досвіду знаю, як це,та зараз усе забувається і здається,що це був страшний сон...
Бажаю вам швидше все це пережити,і всякими способами підтримуйте чоловіка,це дуже важливо,бо в таких ситуаціях люди наче сонні,а ще моліться,як можете то дайте на службу за здоровя.
Я також молитимусь,сили вам і терпіння.

KASYA, пошли Боже здоров"я Вашому чоловіку, а Вам терпіння.

Дівчата, у мене старший син заїкається,може хтось стикався з такою проблемою,порадьте будь-ласка куди можна звернутися,бо у нас у місті немає таких спеціалістів