Це точно!!))))продавці дуже приємні.І на рахунок мови,кілька раз питали якою зручніше розмовляти?)Бо в нас,як гавкнуть,то не розумієш на які мові!??)

а ми були в Кітені то десь150-200км від Несберу.Українців там дуже мало.Тільки ті,що в нашому готелі.А так переважно на пляжі болгарська звучала.А коли приїхали в Обзор ми там були кілька год,то таке враженя,що були на україня всюди наші )))Бачу,що треба мені туди де ви були.Бо в Кітені такого ціавого з пам"яток культури не було.ми тільки їздили в Бургас.Ще нам той ВЕЛИЧЕзний маркет JAMBO сподобався.Вибір величезний!

Перший раз ми були в Балчику - там був надзвичайно красивий Ботанічний сад і більше нічого, а умови проживання-харчування - жах.
Тепер, коли їхали вздовж тих сонячно-золотих берегів стало страшно - невже ми так само попадемо - готель на готелі - від стіни до паркану 1 метр, вільна (наразі) від будівництва територія - вигоріла трава, купи піску та каміння, басейни - деколи одна назва і ванночка 5х5 м - жахливо незатишно!!! Але нам з тим повезло - території - море, не зважаючи на те, що готель - величезний, всі розбредалися і не сиділи один в одного на голові - біля басейнів завжди можна було знайти вільні шезлонги!
У нас в готелі було багато болгар, дуже багато чехів, поляків, англічан (як не дивно), трохи менше - німців та румун. Ну і, звичайно, українців та росіян.
Навіть коли запливла дуже далеченько в море - зустрілася з чехами - так назад пливли довго, повільно і розмовляли про все на світі (чеською) - то була сімейна пара з Брна (років за 70) - дуже приємні люди.
Так наш висновок - плюсів більше, ніж мінусів.

Я мінуси забула)))Залишаю тільки приємне!)Ну хотілось просто б менше їхати))чи то літаком летіти))Але також страшно)

продовжу свою розповідь про Болгарію...

Ще у Львові ми з сестричкою цікавилися екскурсіями по Болгарії - не все ж пляцком лежаки догори пупцем чи попом... В турфірмі нам дали цілу роздруківку стандартних екскурсій, які пропонують усі болг-і турагенства. Наша туроператор 5/6 екскурсій перекреслила як такі, що не варті витрачання часу і коштів - наприклад, кам'яний ліс - ну що там дивитися на ті камені???. Деякі порадила - і в Інтернеті я й сама прочитала про екскурсію в болгарське село і загорілася туди потрапити.
Потрапили випадково - точніше помилково...
В перший же день в номері задзеленьчав телефон - ми цього явно не очікували. Дівчинка з ресепшн попросила нас спуститися, бо нас хтось чекає. Спустилася я (а язик без костей...) і зясувалося, що це пані займається супроводом відпочиваючих (тобто пропонує різні екскурсії - це оплачується ще на турфірмі). І вона помилилася однією циферкою телефонного номера - поки ми розмовляли, спустилися "її відпочиваючі" - а за той час я розпитала в неї про болгарське село і ми домовилися туди поїхати в наступну суботу.
З нами ще їхала сім'я з-під Луцька - тато з двома дітьми шкільного віку - було весело.
По дорозі нам трошки розказали про історію, клімат та гори-ріки Болгарії. Бачили виноградники - на жаль, дуже багато занедбаних, порослих бур'яном, але загалом краєвид був мальовничий. Особливо гори (я їх дуже люблю).
А село виявилося не селом, а огородженим мурованим парканом помістям в селі... Автобусів, бусиків та машин - море, туристи усіх національностей, але все тихо-мирно і без натовпу.
На подвірї стояв запряжений у воізочок ослик, з яким всі намагалися або поспілкуватися, або сфотографуватися


потім мені сподобався гончар - приємний дядько ліпив горщики і за помірну плату плюс допомогу пропонував виліпити власний горщик - потім вони сохли до кінця екскурсії, і якщо їх не забували, їхали додому, загорнуті в серветки. Крім того, по периметру були розташовані магазинчики сувенірів - на будь-який смак.
Посередині був розміщений невеличкий амфітеатр, в центрі якого палав вогонь (признаюсь чесно, ради цього я й приїхала - побачити наживо танці нестинарів (тих, хто танцює на розпечених вуглях).


Походивши навколо, ми зайшли в арку - вхід у наступне подвір'я. Зустрічали усіх хлібом-сіллю - в прямому розумінні цього слова, а за пару метрів був накритий стіл з глиняними келішками з ракією. Хоч я і не п'ю горілки, але скажу, що ракія була смачна .


Головне тут було не захоплюватися, бо за попередніми даними, ще далі на туристів чекали бочки з вином - п'єш, скільки влиєш в себе - без обмежень (кажуть, що пострадянських туристів, бувало, вантажили в автобусі в горизонтальному положенні).


Тут можна було побачити і бабусю, що пряде


і ткацький станок


і багато цікавих речей

Далі ми пройшли в залу, де стояли накриті столи, а перед ними - сцена, живі музики та бочки з вином. Не знаю, по якому блату, але ми сиділи в першому ряді.
Спочатку нас нагодували - шопським салатом, квасолевою зупкою з баницею, а потім почали бавити (і, паралельно, годували далі)...
Я думаю, що буде скучно, але ми так реготалися, що хапалися за животи...

Було дуже багато конкурсів - для дітей і дорослих, особливий захват викликав конкурс між французом, поляком, молдаванином і ще одним дядьком (не пам'ятаю національності), яким до пояса прив'язали на довгому шнурку по картоплині і заставили тою картоплиною перегнати через усю сцену маленький тенісний мячик (ви вже собі то уявили? якщо ні, то я покажу)


Ми боліли за наших та найближчих сусідів, голосно кричали "Україна!" і веселилися

а потім були танці. Діти танцювали гарно, але то вже було трохи забагато - наймудріші з нас за той час встигли зайняти сидячі місця біля догораючого вогнища.




На жаль, фінал змазали... Я очікувала більшого...
Всі туристи назбиралися, як курки на бантах, навколо того вогнища, тут моя дитина захотіла в WC і наші глядацькі місця пропали... Бачили все одним оком. Вогнище розграбали сапками, жар порозкидали і вийшов великий дядько, який почав ходити по колу (по землі, копаючи жаринки, час від часу). Потім він поносив по колу дітей, навіть пару тьоть (які йому приглянулися) і ... на цьому все скінчилося - вогонь залили водою...
Я знала, що мала ще танцювати жіночка - дуже гарно, та й дядько мав танцювати, а не ходити, але, може, то я така язва??
Ми ще трошки походили по магазинчиках



почекали наших сусідів і захотіли пошвидше додому.
Признаюсь чесно, свято міста в Несебрі принесло нам набагато більше позитиву і приємних спогадів, ніж та екскурсія...

як захочете прочитати більше хорошого про ту екскурсію - дивіться тут

Хто збирається цього літа в Болгарію?

Країна чудова для відпочинку.

Хто був в Несебрі, дайте якісь координати, бо були там на екскурсії (відпочивали в Сонячному березі) сподобалась місцевість, може туди чкурнути?

Ось моя цьогорічна Болгарія практично онлайн









ось трішки болгарських страв:

сач от свинске мєсо



чушки бюрек



а це наш обід: пілешка суп, овчарська салата, скумрія на скара салат з риба тон, ну і картопля фрі, як без неї



яке смачне болгарське морозиво

Канарейка,
малий такий смішний)))) Я бачу ти вже там по їхньому навчилась говорити))) Гарно вам відпочити!