Ланочко,супер відпочинок!!!! Краса неймовірна І я також там побувала, тільки післявчора повернулась.....Я була зовсім близенько в Ніколаївці)))) Їздили на прогулянку через весь крим: Бахчисарай,великий кримський каньйон,Ай-Петрі,Ялта, Ластівчине гніздо.... Вражень МОРЕ!!!! Не так радувало море,як ті кримські краєвиди!!! А вам діти зробили суперовий подарунок, ви на це заслужили!!!!! Такі сподади надають сили і наснаги працювати весь наступний рік! Я тільки закриваю очі і передімною знову море,гори,краєвиди.....Івже збираю гроші на наступний рік)))))))
Ваші фото дуже гарні,дуже гарна природа!!! Пізніше виставлю свої фото.

Подекуди вкотре розцвітають магнолії, хоча їх час уже минув, але їм не хочеться ще прощатися з літом


Юкки


Вдень і вранці парк щедро поливають ( ото вже радість дітлахам!)



І не тільки



Тут не відчуваєш спеки- свіжість і прохолода


І море квітів

Тут багато затишних кафе



У цьому ж парку знаходяться кінотеатр, дельфінарій, акваріум, кілька цікавих музеїв

І ось, нарешті, -море- Партенітська бухта



З одного боку вона захищена Аю-Даг- Ведмідь-горою



У одній з легенд розповідається, що колись давно тут були лісові нетрі. Їх і вподобала зграя ведмедів, вожаком котрої був косматий велетень. Наполювавшись вдосталь, вони поверталися на відпочинок сюди. Та одного разу море викинуло згорток, у якому виявилося маленьке дитя. Дівчинка була така безпомічна, що ведмеді не заподіяли їй шкоди, а навпаки, вигодували, доглянули. Юнка виросла і перетворилася на справжню красуню, до того ж ще й співала так, що ведмеді, зачувши пісню, лягали на спини, жмурили очі і муркотіли, мов кошенята.
Та одного разу, коли ведмеді десь полювали, на берег викинуло човен з непритомним рибалкою. Дівчина , остерігаючись ведмежої розправи над чужинцем, заховала і його , й човен , доглядала й лікувала юнака і закохалася в нього до незтями . Та й хлопець уже не мислив життя без своєї рятівниці. На щастя, ведмедів не було, то ж молодята вирішили втікати на батьківщину юнака, щоб там побратися. Та тільки відплили вони від берега, як раптом з"явилися люті звірі. Зрозумівши , що сталося, вони попадали у воду і почали її сьорбати великими ковтками З такою силою, що човен почало зносити до берега. Тоді дівчина піднялася і заспівала. Усі ведмеді, зачувши чарівний голос, попадали на спини, заплющили очі й почали урчати. Тільки вожак сьорбав і сьорбав воду, та один, уже нічого не міг подіяти. Так лежав він , доки й скам"янів. Лежить він і до сьогодні, нагадуючи нам із вами про такі почуття, як любов і відданість...

Лано , і я бачила цю гору, але з далеку. А завдяки Вам побачила цю красу зблизька, а от про легенду теж ніхто не розказав. Тож величене дякую за цікаву розповідь!
Крим це просто чудо там кожен куточок милує око, а спогади залишаються назавжди!

З іншого боку - Ведмедик



Вода чиста, мов сльоза



Мені здається, що в жодному іншому місці немає ТАКОЇ можливості- спілкуватися з морем

Ранок ( зазвичай приходили на море не пізніше 6-ї ранку) розпочинався зі своєрідного ритуалу: ми з чоловіком або донькою пливли до Аю-Дажки, щоб привітатися- тобто доторкнутися до її підніжжя. Хоча там територія дачі міністра оборони і на пляж доступ закритий, та нам ніхто на міг заборонити( принаймні, під час його відсутності) запливати в його акваторію, чим ми залюбки й займалися



Пляж чистий. Людей не дуже багато. Лежаків вільних вдосталь. Лежаки старі, справжні, дерев"яні. А накриття теж дерев"яне, зроблене у вигляді своєрідних жалюзей. Тому сонце на лежаки світить до 8-ї ранку, а коли підіймається вище- то під навісом тінь, свіжа прохолода. Я часто вживала вислів "легко дихається", але тільки тепер зрозуміла справжній зміст цих слів.





Вечоріє тут рано, бо сонце ховається за гору. А як приємно спостерігати захід!


Увечері на пірсі збирається багато рибалок.Тягають ставридку, зрідка трапляється барабулька. Але я ще такого не бачила: телескопічні вудочки, по 5 крючків, ніякісінької наживки- і не встигають закинути, як витягають 3-5 рибин водночас



На ваших очах відерця наповнюються рибкою, а очі рибалок сяють щастям і гордістю

Біля дельфінарію, тут же в парку, є цікавий тунель з підсвіткою.


В кінці тунелю- ліфт- підйомник на оглядову площадку. Далі закрита територія науково-дослідницької станції Нікітінського ботанічного саду. Наші діти (ще до нашого приїзду) спробували пройти далі, і (чомусь ?) охоронник їх пропустив і навіть дозволив сфотографувати. Там знаходяться маточники по вирощуванню лотосів для Нікітінського ботанічного саду.

А ще мене вразила чистота. Тут палять тільки у відведених місцях. За тиждень не потрапив на очі жоден п*яний, хоча з алкоголем немає жодних проблем. На набережній вечорами людно. Тут багато розваг і для дітей (наша внучка залюбки відвідувала дитячу дискотеку. До речі, супроводжуючим дорослим вхід безкоштовно). Можна просто послухати гарну музику. Нам дуже сподобалися інструментальні мелодії ось цього екзотичного вихідця з Перу, який досить пристойно говорить українською мовою



Можна поласувати смачним морозивом, випити молочний і не тільки коктейль
Ось той, на фото, блакитний, дуже смачний,


але назва мене чомусь смішила: "Блакитні оксамитові черевички". Ще подобається "Бі-2". А ось "Секс на пляжі" - скуштувати не ризикнула. Воістину: є що згадати та нічого внукам розповісти!!!

Ланусю, дивовижна подорож і величезна дяка за розповідь. Нема змоги десь їхати то хоч почитаю та за вас потішусь. Ну і дещо беру собі на заміточку, бо ж на сонечку багатьом зараз не можна, а подихати йодованим повітрям дуже корисно. Чекатиму продовження розповіді

Так , повітря там незвичайне: гори, море, хвойники. Доведено, що 1 га ялівцю здатен очищати найбільш забруднений мегаполіс. Партеніт потопає в ялівцю, кримській сосні. Тут ростуть 6 видів кедрів. Усього й не перелічити. До речі, "Артек", котрий знаходиться по той бік Аю-Дагу спочатку складався з кількох наметів і планувався як здравниця для дітей, хворих на туберкульоз.

А я продовжую розповідь. У цьому ж парку, як я зазначала вище, є дуже цікавий музей "Восьме чудо світу". Взагалі, я дуже багато відвідала за своє життя музеїв, то ж витрачати дорогоцінний час, відведений на спілкування з морем , у плани не входило. Але пройти мимо все ж не змогли:





І не пошкодували. Ми познайомилися з надзвичайною людиною: поетом, , захопленим колекціонером і засновником музею + по сумісництву екскурсоводом



та його дітищем