Оспівана О.С. Пушкіном, уславлена М.В, Гоголем та М.К. Башкирцевою Диканька здавна приваблює туристів і відпочаючих. Пушкін ніколи не був у Диканьці, хоча й майстерно описав її достопам'ятні місця. У Царському Селі, де майбутній поет навчався в ліцеї, В.П. Кочубей мав літній палац. А дочка князя Наталка була першим захопленням юного ліцеїста, і вона багато розповідала своєму другу про Диканьку, історію роду, багатство Кочубеїв. Пізніше Наталка Кочубей вийшла заміж за графа О.Г. Строганова, і великий поет змалював з неї образ заміжньої Тетяни Ларіної в романі "Євгеній Онєгін". Отже, одна з найулюбленіших пушкінських героїнь і одна з найяскравіших жінок того часу виросла в кочубеївській Диканьці.
1831 року наш земляк М.В. Гоголь видав у Петербурзі свої невмирущі "Вечори на хуторі біля Диканьки", що дали йому крила для творчого злету і визначили подальші успіхи в творчості класика світової літератури. Із чистих джерел милої його серцю Диканьки, якій письменник завдячує своїм іменем і самою появою на світ, з'явилися яскраві образи народного буття, що викликало у О.С. Пушкіна захоплені слова: "На горизонті російської літератури з'явився новий геній…"
М.В. Гоголь навіки прославив Диканьку, звідси й починався той гоголівський край, що дав великому художнику слова силу й наснагу для творчості. Часто приїздив він сюди, щоб помилуватися красою Диканьки, її чудовою природою, побувати на іскрометних вечорницях, послухати українських народних пісень, записати неймовірні історії, скоріше схожі на легенди та перекази, пізнати мову і душу народу. Наслухавшись різних оповідань та бувальщин з життя народу, відвідуючи весілля, ярмарки та інші гуляння й видовища, глибоко вивчаючи звичаї, обряди й традиції українського народу.