Прочитала вашу переписку і швиденько написала чоловіку смс.
Аж тепліше стало. Гарна тема!!!

А ми з чоловіком живемо вже 5 років, він мені завжди говорив, що дуже сильно мене любить ,а я могла лише пару раз сказати на день і мені цього вистачало,а він на мене сердився, що часто йому не говорю, тепер сама вже звикла та навчилась говорити тому, що він не перестає мені повторювати і це дійсно приємно

Постійно, бо і люблю його теж постійно..

Ми одружені вже майже 9років, аж самій не віриться))) Говоримо ми один одному постійно. Правду кажучи, напевне чоловік частіше, інколи ображається, то я швидко виправляюсь. Але згідна, що ділом теж потрібно підтверджувати свої слова, увагою, турботою. В мене в знайомої чоловік любить побалакати, як його слухаєш, просто золотце, хоч до рани прикладай, і з дитиною він, і жінку любить. А насрравді, дитину ні разу в садочок не завіз, не забрав, приніс додому 800грн. і питає, а де моє м'ясо? а говорить багато....

Ми часто казали один одному"я тебе кохаю" і смс писали,поки не народився син.Зараз теж говоримо,та вже рідше,бо все клопоти,клопоти,то одне,то друге,то третє........

Чоловік інколи мені говорить, а я майже ні. Чомусь не хочеться. Просто в стосунках все ніяко, живемо разом, та й живемо! Сумно звичайно, але вже надоїдає сваритись, от і ходимо одне попри одного і майже не спілкуємось, щоб не було проблем і сварок. Не знаю, може то в нас перша криза прийшла. Але після народження дитини все пішло догори дригом! Таке враження що зараз в сім"ї є я і син, і окремо мій чоловік

Пушинка,
Як на мене, то таке буває у багатьох сім"ях. Буває спад і буває піднесення почуттів.
В моїй сімї буває такий період що і проходити один біля одного не дуже хочеться, а буває і такий що закохуємось ніби вперше. Мабуть це нормально.

Відчуття закоханості не відчуваю вже більше пітори року. І най гірше те, що можу говорити таке в голос.

Сама на себе зла, тому що розумію, що сама в тому винна. Почуття в сім"ї і настрій робить жінка. А мені не хочеться - втомилась :(

Пушинка,
В сім"ї, в будь якій ситуації що склалась, винні обидвоє.

Один дуже професійний психолог мені сказав що інколи потрібно відпустити проблему, відійти від неї і вихід знайдеться сам по собі. В деякій мірі це правда.

Інколи ми втомлюємось над думками - Як це вирішити?
Натомість потрібно витрачати сили на саме вирішування.
Одним словом сім"я- це дуже складна справа!