на день відлучилась і тут такі страсті розгорілись...

Повність згідна, адже дитина відчуває, які насправді стосунки між батьками.

Розводитись треба, коли вже спробулали все для того, щоб помиритись і жити в злагоді і любові. А дітям хочеться і маму і тата кожен день, а при розводі залишається один з батіків,а другий приходящий.

А знаєте, що відчуває дитина, коли батьки розлучаються?
А що відчуває потім, коли живе сама з матірю і вкожному чоловікому запитуючи-шукає а можна цей дядя буде моїм татом.
А тоді колив садочку свято тата, а воно саме і не розуміє чого
а коли в школі потрібно принести якусь дровиняку, яку може дістати і зробити тільки тато?
А ці зошити на друкованій основі, в яких є завдання намалювати свого тата і описати який він?
А день-через день є щось, що нагадує, що ти живеш в неповній сімї
А дорослим не матипідтримки і на весілля і ноді нема кому за тата постояти в той день, а мати обливається слізьми.
А випуск, коли всіх ведуть тато і мама і оголошують танець тата, а ти не знаєш що тобі робити, бо в тебе його НЕМА.
Це далеко неповний список і той,хто виховує дітей сам, може його доповнити.

Не бажаю такого нікому. ще раз повторюю.
Звичайно є випадки, коли таке сімейне життя несе угрозу життю дитини.
От тоді можна щось говорити.

Дівчата, а давайте припинимо це обговорювати , а то з теми про ЛЮБОВ, ми вже зробили про Розводи. Всі мають свою думку і ніхто нікому нічого докаже і ні вчому не переконає. Тож давайте припинемо це.

Подивилась з чоловіком щойно кіно оце "Огнеупорный"
Так плачу... Гляньте собі...

Натанька, вже дивлюсь і тоже плачу. Всім рекомендую подивитись.

А я теж кожного дня говорю чоловікові, що його кохаю , в шлюбі ми вже майже 14 років, нашій дочці ( найстаршій дитині ) скоро буде 13 .

Насамперед хочу всіх перепросити що нагнала на всіх такий похмурий настрій. Але з іншої сторони думаю, мабуть після бурних обговорень тут цієї теми стосунків у сім"ї, кожен відійшовши від ком"ютера подивився на свою другу половинку і впенився ще раз у своїх почуттях.

У мене є таке правило і улюблений вислів: Кохання між чоловіком і жінкою - це як вогонь, і коли цей вогонь починає гаснути, дрова в нього повинні підкидати двоє! І тут стає зрозуміло, що коли хтось ті дрова носить цілу ніч щоб, вогонь не згас, то він втомлюється .

Вчора після одного отриманого листа на дану тему - плакала цілий після обіду, прийшов чоловік, я з запухшими очима, він і не поцікавився, чому. Потім знову почалось те саме, ті самі зачіпки, ті самі доскіпування. Я просто змовчала і розвернулась і пішла в другу кімнату також тихенько плакати. Не хотілось знову на ніч псувати собі нерви тими ж тупими виясненнями. Але я зрозуміла з того отриманого листа одне, що просто треба перечекати.

Маю надію, що через пів року чи через місяць, два я знову тут відпишусь і розповім про те що ми дальше кохаємо один одного. Тому що зараз живу спогадами про колишні стосунки і якими вони були до цього злощасного періоду. Мабуть треба закохуватись в свого чоловіка по новому і шукати інші плюси через які я саме йому сказала ТАК і народила йому сина!

Начиталась я тут всього що ви написали. В кожного своя думка. Я теж мала гіркий досвід...


Ми в шлюбі з чоловіком 3 роки, а разом 4 і кожного дня зранку він іде на роботу я ще сплю, він сонну мене цілує. Потім коли включаю аську відправляю я йому смайлик поцілунок і слова любові і так всі 4 роки. Знаєте як приємно коли посеред дня приходить повідомлення зі словами любові.

В нас стандартна сім"я сваримось як усі, верещу часом так що потім сама дивуюсь собі. Але ж без того не була б сім"я, не має ідеальних сімей.
Мої батьки вже разом 40 років і сварки і радості все було і зараз вони говорять що люблять одне одного. А відколи вони живуть окремо мені здається вони ще більше прив"язались один до одного. Хоть часом дзвоню мама зла, вже щось не поділили, та проходить трохи часу вже все ок.

Тому говоріть що любите одне одного це так приємно.