Рецепти
 
Отримуйте новини першими  
 
логін :
пароль :
Реєстрація на сайті
Нагадати пароль?
 
Рецепти » Головна » Приєднуємось до вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору
 

Приєднуємось до вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору

26 листопада, 2011  |  Коментів (7)  |  Рубрика: Головна
 

Приєднуємось до вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору


Сьогодні український народ вшановує пам’ять жертв Голодомору і політичних репресій.

О 16 годині зупинять роботу на підприємствах і установах, громадський та приватний транспорт звуковими сигналами подасть звістку про хвилину мовчання. У церквах відправлять поминальне Богослужіння. Відтак на вікнах осель мешканці запалять свічки пам’яті. Ці свічки мають символізувати кількість щоденних людських жертв. Запаліть цього дня свічу і Ви. Не будьте байдужими, підтримайте акцію в ім'я майбутнього!

Деякі факти про Голодомор:

Офіційне вшанування пам'яті жертв Голодомору, в тому числі, визнання його геноцидом українського народу, розпочалося за ініціативи української діаспори у США та Канаді. Так, починаючи з 1983 року, в столиці канадської провінції Альберта місті Едмонтоні, в мерії міста щорічно проводиться відзначення річниці Голодомору. На офіційній частині заходу традиційно присутні мер міста і керівники провінції. Біля входу до мерії встановлений перший в світі пам'ятний знак на вшанування річниці Голодомору “Розірване кільце життя”. У 1988 році Конгрес США, а у 1989 році — Міжнародна комісія юристів офіційно визнали голодомор 1932-33 років актом геноциду проти української нації, пише вільна енциклопедія “Вікіпедія”.

24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу.
1 листопада 2007 року 34-та сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО прийняла резолюцію про вшанування пам'яті жертв Голодомору в Україні.
У 2006 році Верховна Рада визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.
Крім того, за даними низки істориків, в Україні були голодомори в 1921-23 і в 1946-47 роках.

Згідно із соціологічним опитуванням, проведеним у 2010 році, 60% громадян України вважають Голодомор геноцидом. У 2010 році судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду; безпосередньо винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УРСР.

У результаті Голодомору 1932-1933 років, за різними оцінками, загинули від 3 до 7 млн осіб: щохвилини Україна втрачала 17 своїх дітей, щогодини — близько тисячі, щотижня — близько 25 тисяч.
Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

За інформацією порталу ogo.ua.


Сподобався рецепт? Поділись з ближніми:
 

Схожі рецепти:

 



#1 написав: gutka (26 листопада 2011 13:15)


Група: Vip-кухар
Коментарів: 163
Я вже приготувала свічку пам’яті на вікні.
 



#2 написав: Іриска (26 листопада 2011 15:43)


Група: Кондитер
Коментарів: 8
Я теж завжди запалюю свічку пам'яті на вікні, і дітям розповідаю про ті страшні часи, щоб знали про минувщину дідів-прадідів...
 



#3 написав: model_sub (26 листопада 2011 16:19)


Група: Гості
Коментарів: 0
сумно те, що багато людей все ж залишаються байдужими до цього...
 



#4 написав: наталька (26 листопада 2011 22:15)


Група: Vip-кухар
Коментарів: 13
а у нас сьогодні о 16.00 була відправа біля брацької могили, прийшло багато людей, і навіть старенькі люди, котрі пам*ятають ті часи, мені дуже цікава було послухати їх розповіді


--------------------
Подлинное счастье стоит недорого: если за него приходится платить высокую цену, значит, это фальшивка.
Коко Шанель
 



#5 написав: Пушинка (27 листопада 2011 11:57)


Група: Vip-кухар
Коментарів: 46
Дивилась програму по телеканалі про цю трагедію і згадала як колись дідусь розповідав про все це. Він тоді тільки народився і його сім"я це все пам"ятала! Мурашки по шкірі від такого нелюдства!
 



#6 написав: Ксенічка (19 лютого 2013 18:44)


Група: Vip-кухар
Коментарів: 846
Голодомор
Голодна смерть, напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка...
А це ж було... І ніде правди діти,
Що заподіяли цю смерть більшовики.
Дорослі мерли, старики і діти —
Це геноцид кривавої руки.
Щоб наш народ нескорений здолати,
Що прагнув волі і в борні стояв.
Його рішили в чорнозем загнати,
Щоб голову вже більше не підняв.
Вмирали сім’ї, вимирали села...
Бо все забрали, що народ зростив.
Статистика доволі невесела...
Мільйони більшовицький кат згубив.
А ті, хто вижив, будуть пам’ятати,
Як голодом морили чесний люд.
Бо ж пам’ять у народу не забрати...
Й не знищити, не змити, наче бруд.
Вона передалась нам генетично,
Й живе у нас завжди з маленьких літ.
І буде жити в Україні вічно,
То ж хай про це почує цілий світ!
Надія Красоткіна.
 



#7 написав: Ксенічка (20 лютого 2013 00:46)


Група: Vip-кухар
Коментарів: 846
Страшна картина очі ріже -
Дитя мале лежить в снігу.
Воно вже й ворухнутися не може,
Бо ж холодно надворі. Боже!
За що цю кару заслужило
Оте маленьке немовля?
Чи, може, вкрасти щось успіло,
Чи ще страшніше що змогло?
Та ні, то рідна мати кинула його -
Померла щойно.
Хоч і накрила рукою малюка,
Не дасть тепла ніколи вже вона.
І те мале дитя
Все плаче та кричить.
Чи хто його почує, чи хто на поміч
прибіжить?
Та ні, ніхто вже не почує,
Ніхто не прибіжить,
Бо вже нема нікого...
Бо тільки смерть навколо них
кружить.

Учениця 8 класу Явкинської ЗОШ (Баштанського району Миколаївської області)
Валентова Катерина

ПРО 1933 рік

Як згадаю все своє дитинство
Й той голодний 33-й рік,
як із голоду вмирали дід і дві сестрички,
Ця трагедія залишилась
На весь мій вік.
Як пограбила „мітла червона"
І скотину, й хліб, і барахло,
А нас четверо було маленьких,
Це серед зими якраз було
Не було ні їжі, ні одежі,
Ходить в школу в ні вчому було.
Але один рік є незабутнім,
Як Іван Микитович мене одів
(це директор був у нашій школі),
дав мені ботиночки й пальтишко,
таку радість він приніс в наш дім.
Знаю, як воли у воза запрягали,
А на воза скриню й ремесло,
А корову ззаду прив"язали,
Й повезли із двору все добро.
Умирать вони нас залишили,
Бо вже їсти нічого було.
Не було в кого чого просити
Ні Омельченка, ні Кучми не було,
І ніхто не міг нас пожаліти,
Голодало майже все село.
Один батько поїв троїх малих діток,
Двоє старших чудом збереглись,
Взнали вже, що їхній батько робить,
І в приют, у Київ подались.
А у трударів усе забрали
І відправили на Соловки,
Діток їхніх голодом позаморяли,
Щоб ви знали хто такі більшовики.
Я пережила це, хочу, щоб ви знали,
Що є справедливі ці рядки,
Попрошу на сесії всім прочитати,
Щоб почули це більшовики.
Як же можна про цей страх забути?
Як можна простити це катам?
Можуть не повірить , хто ще не родився,
Я кажу вам правду, що тоді робилось там.
Слава Богу, ми з з сестрою не померли,
Бо весна вже стала процвітать,
Почали акацію ми їсти
Й на яворі, як птички , зерна собірать.
Батька й двох братів його у 38-му забрали,
В Биковні вони побили їх, а дітей малих
Знов залишили, знов страждати
За батьків своїх.
Хто ж за це буде відповідати?
За батьків і за їхнє добро?
Даже із Німеччини людям вертають,
Що у них зароблене було.
Ви пробачте за відвертість,
за таку розмову, бо не можна викинути,
Як із пісні слова.
 



Інформація
"Гості" не можуть коментувати дану новину.



НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ
 
Навігація
Головна
Форум
Салати
Рецепти тортів
Свята, традиції
Сервірування столу
Замовити торт
Додати рецепт
Нові коментарі
Оголошення
 
Чат :)
 
Нове на форумі
 
Щоб в будинку було тепло
  Пише ОЛЕСЯ (Сьогодні, 11:09)
Жіночі роздуми...
  Пише Darka (Учора, 02:32)
Твори добро-2
  Пише Darka ()
Вафельниця
  Пише ОЛЕСЯ ()
Таблиця множення
  Пише ОЛЕСЯ ()
Скарги, пропозиції...
  Пише Натонька ()
Дитячі хвороби і лікування
  Пише ОЛЕСЯ ()
Миколайчики (свято наближається)
  Пише Натонька ()
В гостях у Оксани - 3
  Пише oksana d ()
Таргани, мурашки, комарі - комашки шкідники
  Пише Тереза ()
Зараз на сайті
 
Всього на сайті: 95
Гостей: 76
Користувачі: starirena, DimitarLic
 
 
  © 2009-2016 DreamFood.Ua Всі права дотримано.
Реклама на сайті
   
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100