Гойда, гойда-гой, ніченька іде, Діточок малих спатоньки кладе. Під вікном тремтить вишенька мала, В хатку проситься, бо прийшла зима. Під вікном тремтить вишенька мала, В хатку проситься, бо прийшла зима.
Гойда, гойда-гой, очка заплющи, В сні щасливому зогрієшся ти. Йди до хлопчика, люба вишенько, В колисочці вам буде тепленько. Йди до хлопчика, люба вишенько, В колисочці вам буде тепленько.
Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас, Діточкам малим спатоньки вже час. Рости, хлопчику, з вишенькою враз, Хай не скупиться доленька для вас. Рости, хлопчику, з вишенькою враз, Хай не скупиться доленька для вас.
Ой ну, люлі, треба спати, А я буду колихати. Заколишу загойдаю, Сама піду погуляю До тихого та Дунаю. Да в Дунаю розпитаю, Ой чим дитя годувати: Чи кашкою, чи молочком, Чи солоденьким медочком? Од Дунаю до криниці, Та й нап’юся там водиці Там водиця холодненька, Спи, дитиночка маленька. А ти, коте, іди з хати, Мале дитя буде спати. Ой щоб спало і ходило Да на ручки й ніжки не боліло, На головоньку здоровіло, А на серденько щасливіло.
А-а-а-а, люлі, Прилетіли гулі, Сіли на воротях В червоніх чоботях. Ой ходіте, гулі, Ой ходіть до хати Дитину качати. А ґуля біленька, Дитина маленька, Посиплемо пшенички, Поставимо водички. Гуля наїсться, Гуля нап’ється, Здійметься на крильця, Полетить у садочок їсти ягідочок.
Ой ну, люлі, котів два
Ой ну, люлі, котів два, Сіренькії обидва. Ой ти коту-рябку, Та вимети хатку; Ой ти, коте сірий, Та вимети сіни; Коте волохатий, Не ходи біля хати, А йди, коте, в хатку Качати дитятко, Бо у нас дитя маленьке, Воно спатки раденьке.
***
Коточок, не йди рано в садочок
Коточок, не йди рано в садочок, Не полохай галочок. Нехай галки літають, Руту-м’яту щипають Та віночки сплітають — Та з руточки, то з м’яточки, З червоного шовку Та дитині на головку.
Ой кіт-воркіт Да на віконечко скік, А з віконця в хижку, Піймав котик мишку, Кинув у колиску. Мишка буде грати, Котик воркотати, Дитя буде спати І щастячко мати!
***
Ой ти, коту сірий
Ой ти, коту сірий, Та вимети сіни, А ти, коту-рябку, Та вимети хатку. Коту волохатий, Біжи кругом хати Та піймай ти мишку, Укинь у колиску. Мишка буде пищать, А дитятко буде спать.
***
А-а-а, котки два
А-а-а, котки два, Сірі, білі обидва, Просяться до хати, Хочуть Галю взяти. А ми Галю не дамо, А ми Галю глядимо.
***
А-а-а, котки два
А-а-а, котки два, Сірий, білий обидва, По капусті ходили, Ляльку в хустці носили. Котку-братку, Дай нам ляльку Для Оксани На забавку.
***
Ой ну, люлі, коточок
Ой ну, люлі, коточок, Заховався в куточок, А дитя, як прийшло, Кота в куточку найшло. А я того коточка Та вижену з куточка, Щоб по хаті не ходив І дитяти не збудив. У нас дитина маленька, Вона спати раденька.
***
Ой ну-ну, кітку
Ой ну-ну, кітку, Піди по тітку: Тітка в нас молода, Аж з Китай-города, У червоній плахті, У зеленій запасці, У червоних чобітках На золотих підківках. Тітка підківками лясне, А дитина засне.
***
Ой ти, коте чорний
Ой ти, коте чорний, Та сідай у човен, Та поїдем на лужок, Наламаєм квіточок Та забавим діточок. А-а-а. котів два А-а-а, котів два Сіренькії обидва. По бережку ходили Та качечку ловили. Та качечку в юшечку, А пір’ячко в подушечку. Подушечка м’якесенька, Спи, дитино малесенька.
***
Ай ну, ну-ну, коти два
Ай ну, ну-ну, коти два. Та ще й сірі обидва, а-а… По садочку ходять, Горобчиків ловлять, а-а… Ай ну, коти, не гудіть, Спить дитина – не збудіть, а-а…
Ой котику-рябку, Та вимітай хатку. А ти, котку сірий, Та вимітай сіни. А ти, котку-котару, Та вимітай кошару. Виженемо овечки, Щоб по гущі не ходили, Діток малих не будили. Щоб вовниці не губили. В нас вовниця дорогая, У нас дитина малая.
***
Ой ну, котку-рябку
Ой ну, котку-рябку, Та скопай нам грядку Малу, невеличку, Як із рукавичку. Ми посієм маку, Іще й пастернаку Та насадим квіточок — Забавляти діточок. Бо в нас діти маленькі, Гуляти раденькі.
***
Котику-котару
Котику-котару, Вимітай кошару, Та забав діточок, Га назбирай дрібненьких, Та забав маленьких.
***
Ой ну, коте муругий
Ой ну, коте муругий, Коли б такий і другий, То запрягли б у візок, Поїхали б у лісок, Нарубали б хмизу Та ізпекли б хижу Для обох коточків І для їх діточок.
Пішла киця по водицю, Утонула у криниці. Та нема ні киці, ні водиці, Та нічим же полоскати лободиці. Та пішли кицю витягати, Та витягли та й за ушки, Положили на подушки. Лежить киця та й не спить, Треба її різочкою бить.
Ходить киця тишком-нишком - Буде лихо сірим мишкам. Хай сидять у нірках темних, Хай лежать у ліжках теплих, Бо на небі вже зірниця - Полювати вийшла киця. А стара бабуся-мишка Заспіває коло ліжка Гарну пісню колискову Про країну ту казкову, Де бувають тільки сни... Мила донечко, засни.
Хай вночі тобі присниться Довгохвоста біла киця І стара бабуся-мишка, Що співає коло ліжка. От і я тобі співала, Щоб ти міцно-міцно спала.
Зимова колискова
Де лапатої сосни Притулились білі сни: Гей-да, гей-да, Вже під кригою вода. Впали ковдрою сніги, Сплять під снігом береги. Гей-да, гей-да, Спить під кригою вода. Коли б швидше до весни - Розтічуться білі сни. Гей-да, гей-да, Спить під кригою вода. Коли б швидше до весни, Прилетять рожеві сни. Гей-да, гей-да, Ще під кригою вода. А як літечко прийде, Сон блакитний розцвіте. Гей-да, гей-да, Жде під кригою вода. Та на дворі ще зима, Кольорових снів нема. Гей-да, гей-да, Спить під кригою вода. Гей-да, гей-да, І синочок спить, спить...
Люлі, люлі, люлята!
Люлі, люлі, люлята! Гоніть, хлопці, телята. Теляточка напасуться, В хлівець заженуться. Спати полягають, Пастушка згадають. А пастушок у мішок, А з мішечка в торбиночку, Приспи нашу дитиночку, Засни, засни, задрімай Та нічого не думай.
Колискова
Люляй, люляй, мій синочку, Тато зробить забавочку, Зробить шабельку кленову, Та ще й коника гнідого, Мама вишиє сорочку, Люляй-люляй, мій синочку. А-а, котки два, шари-бури обидва.
Люляй, люляй, мій Іванку, Завтра вбереш вишиванку, Припнеш шабельку до боку Та й поїдеш в світ широкий. А в воротах кінь спіткнеться, Син додому не вернеться. А-а, котки два, шари-бури обидва.
А в неділю вранці-рано Кінь вернувся осідланий. Вийшла з хати стара мати, Стала коня напувати. Як напоїть, та й заплаче., Люляй-люляй, мій козаче. А-а, котки два, шари-бури обидва.
Колисочку колихала
Колисочку колихала, (Двічі) З буйним вітром розмовляла. - Ой ти, вітер-вітерочку, (Двічі) Поколиши дитиночку: Бо я мушу жито жати, (Двічі) Мушу пану догоджати. Бо окоман ходить полем, (Двічі) Як побачить, - буде горе! Прийшов жандарм полускою, - (Двічі) Вдарив матір под колиской. Він бив єї нагайкою, (Двічі) Що й потекла кров рікою. Лежить мати, ледве дише, (Двічі) Вітер колиску колише. А над тілом ворон кряче, (Двічі) В колисці дитина плаче.