вітять зорі неозорі, А над ними - глибина, Десь за морем, синім морем Мій синочок засина. Мама його колисає, Ніжки ковдрою вкрива, Біля ліжечка сідає, Тихо пісеньку співа.
Приспів (2): Спи, мій котику маленький, Спи, мій зайчику сіренький, Через зіроньку ясну Я бажаю тобі сну.
За горами, за морями Я в далекій далині. Хай розкаже тобі мама Та й про татка в чужині.
Про далеку ту країну Хай розмову поведе, Намалює, як картину, І у сон твій покладе...
Місяць з’явився на небі, В гості зайшов я до тебе… Діти поснули малі – Люлі–люлі…
Зайчик приліг на подушку, Вкрився м’якесеньким вушком. Морква лежить на столі – Люлі–люлі…
Хай вам присняться, малята, Любі матуся і тато. Будьте завжди на землі – Люлі–люлі…
КОЛИСКОВА ВІД ЖУРАВЛИКА
Ти, нарешті, дочекалася мене. Знаю я, ніхто без мене не засне. А коли тебе присплять мої пісні, То ми разом помандруєм уві сні Понад полем, понад лісом, над людьми‚ Буду я махати дужими крильми І тебе в далекий вирій понесу – Тільки з неба добре видно всю красу. Ти сама переконаєшся, що рай На землі єдине місце – рідний край. Моя пташко, повіки стули – Курли, курли, курли…
КОЛИСКОВА ВІД КОТИКА
Ми з тобою нерозлучні цілий день. Проспівали, мабуть, більше ста пісень. Ми награлися ляльками і м’ячем, Ще й на вулиці промокли під дощем. Потім квітів назбирали на вінок І мене ти запросила на танок. В річці рибку ми спіймали – й не одну… А тепер збирайся, дівчинко, до сну. Заколишу я тебе та ще присплю, Бо неначе рідну донечку люблю. А на ранок знов смикну я за рукав. На добраніч! Спи, Оксанко – Няв–няв–няв…
КОЛИСКОВА ВІД ВОВЧИКА
Буду до самого ранку Оберігати Оксанку, Щоб не змогли чаклуни Викрасти в дівчинки сни. Мов чарівник, я все вмію: Хмари над нею розвію, Грім і дощі зупиню, І захищу від вогню. Доброї ночі, Оксанко! Спи, моя люба, до ранку. Я ж і на мить не засну – У–у–у…