Привітання

Привітання для першої вчительки
Було це неначе вчора
Прийшли ми у перший клас
І Вас вітали хором
Любити вчились Вас
Було нам всього по 6 років
І звали нас всі "малюки"
Робили ми перші кроки
Навчаючись залюбки.
До успіхів було далеко
Нам заважали балачки
І виявилось — ой нелегко
Писати палички й гачки!
Та віру в усіх Ви вселяли
І заспокоювали мам
Було — і нас розвеселяли
І витирали слізки нам.
І поступово ми звикали
Тримати ручки й олівці
Вже нас контрольні не лякали
Від Вас ми чули "молодці".
Було нам цікаво писати й читати
Розвязувать вправи було до душі
Раділи Ви, матуся й тато
Коли ми виразно читали вірші.
Ви до нашого рідного слова
Прищепили повагу й любов
Ви навчили нас рідної мови
Щира дяка Вам знову й знов.
За нас були спокійні мами
Усі минулії літа


Ділили завжди Ви із нами
Навчання, працю і свята.
Ви нас навчили чесно жити
Єднатися в нелегкий час
Ми класом почали дружити
З'явились справи спільні в нас.
Ми полюбили фізкультуру
Росли й міцніли з кожним днем
Збирали ми макулатуру
Було в нас свято не одне

Привітання на останній дзвоник
Вперед ми дивимось з упевненістю в очах!
Бо відчуваємо новий життя ковток.
І зараз, пролетить по нашій школі
Сумний і веселий… останній дзвінок!
Від цих хвилин нікуди не сховатись,
І в кожного на серці почуття,
Що вже від нас пішло дитинство…
Разом з дзвінком йдемо в життя!
Як райдуги колір, яскраві надії,
В травневому небі розтанули сни,
Так несподівано траплялись події,
Феєрверком цікавим цієї весни!
Не кожен твій крок буде легко здобутим,
І деякі іспити будуть важкі,
Та в житті ти, як в зошиті будеш писати,
Чорнилами правди долі рядки!
Дзвони над минулим, і над сьогоденням,
Над тим, що зберіг я, і що не зберіг,
Дзвони над дитинством моїм вже пройдешнім,
Сумний і веселий останній дзвінок!

Привітання з останнім дзвоником

Останній дзвоник скоро пролунає
І діти, як ті птахи восени,
Порозлітаються у вирії в житті.
І хіба знає хтось, що їх чекає?
Що буде після парти, що спітка?...
Дзвінок останній пролунає скоро,
Хвилин нудних уроків вже кінець,
Але насправді кожен учень знає,
Що їх чекатиме лише добра вінець.
Бо мріють, бо чекають, не діждуться,
Коли вже вийдуть із під крил батьків.
Батьків і вчителів, що відгукнуться,
Не раз в перетині оцих рядків, життів.
Останній дзвоник, добре його чути,
Але у скронях сум чомусь у всіх,
Бо шкільні роки учням не забути,
Бо не забув ніхто шкільних ще днів.
Школа гукатиме і кликатиме діток,
Котрі колись ішли у перших клас,
А зараз вже дівчата й хлопці в квітах,
Проводять школу й свій останній вальс.
Вальс що звучить у коридорах рідних,
А далі вже подібне і не те,
Бо школа кожному давно вже стала рідна,
Дзвінок останній, дякуй йому вже.
Подякуй тому дзвонику востаннє,
Що він гукав і кликав всіх до знань,
Подякуй учень вчителям і рідним
Батькам, адже боролись за цей вальс

Привітання випускникам

Відзвеніли шкільними дзвінками,
Десять років всі уроками пройшли,
З того часу як прийшли ми малюками,
А тепер ми вже — випускники.

Школа нас вела дорогой знань.
Став міцним і дружним класний круг.
І завжди був поруч разом з нами
Шкільний наш учитель — кращий друг.

Як хочеться пройти по коридорах,
Почути шепіт, перемоги скрик.
Зібрати квіти у велику гору
І кинуть їх вчителю до ніг.

***

Під дощем чи у спеку,
Та в відведений строк
В школі кожной весни
Є останній дзвінок.
Перший крок він сміливий,
Він — дорога у світ
Результати важливі
Шкільних прожитих літ

Він проводить у входу
У безмежність доріг.
У будь-яку погоду
Проведе за поріг.
Він стрімкий, він нестямен
Він — трамплін у життя
Він сигналить початок
Наших мрій відкриття.

Скільки в нім хвилювання
В далину кличе звон
Гіркота розставання і надій
Сподівань, мрій мільйон.
Під дощем чи у спеку,
Та в відведений строк
В школі кожной весни
Є останній дзвінок.

Привітання для вчителів

О, вчителі! Невже ви не втомились
У юні душі сіяти зерно?
Для цього ви на світі і з'явились,
Щоб в учнях буйно проросло воно.
О, вчителі! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам.

О, вчителі! Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: - Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!

Сьогодні ви зі світлою печаллю
Ступили всі через шкільний поріг...
Хай буде вам безмежний вальс прощальний
Провісником незвіданих доріг.

Якщо сили в дорозі покинуть,
Рідний дім, рідну школу згадайте...
Хай сюди всі думки ваші линуть -
І до нас ви частіш завітайте!

Нехай у домі вашім завжди буде світло,
Хай люди усміхаються привітно,
Нехай земля квітчає шлях до школи!
Здоров'я вам, надії та любові!

***

А ще вам - довгих літ і море квітів,
Хай кличуть вас осяяні дороги.
Сміливо йдіть, наші дорослі діти,
В шляхи життєві від шкільних порогів!

Як свято дитинства, кінчається казка,
Як стрічка кіно, обриваються сни,
І, не сподіваючись вже на підказку,
Проблеми вирішувать сам мусиш ти
***
Ще недавно ми над книжками корпіли,
Вірші читали напам'ять.
Сьогодні пісню ми прощальну проспівали,
І налетів непомітно смуток.
Тебе, рідна школа, не забудемо,
Всі знання ми в пам'яті зберігаючи,
І шанувати тебе ми довго будемо
За все вчителів завдяки.

За доброту, терпіння і волю
Що безкорисливо подарували нам.
За жорстке слово, сказане мимоволі,
Спасибі скажемо ми сьогодні вам.

У серцях вогонь той, що не гасне засвічений,
Розум твердий, а розум обпалений.
Тим полум'ям, що горить вічно у вас
Що спробували ви донесть до нас.

Ну що ж, тепер за нами справа -
Зробимо крок ми в майбутнє сміливе,
Що б е було за нас вам соромно,
А нам по-своєму образливо.

Пора прощатися нам, пора.
Йдемо ми з шкільного двору.
Щоб стати гідними мужами
Повинні тепер старатися самі!

***

Для першої вчительки
Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Що водила нас
Ще у перший клас.


Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики –
Пишуть палички.
Добре нам читається –
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна –
Хмуриться вона.


Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!
Стороною рідною
Дниною погідною
Йшли через покіс
У багряний ліс.


Наша перша вчителька
Інших науча.
Букварі і читанки
Їм вона вруча.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Інших перший раз
Повела у клас.

Вітання вчителям з нагоди Дня освітян

О, вчителі! Невже ви не втомились
У юні душі сіяти зерно?
Для цього ви на світі і з'явились,
Щоб в учнях буйно проросло воно.

О, вчителі! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам.

О, вчителі! Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: - Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!

Вчителю вклонимся в ноги
В день цей святковий всі ми.
Нас научали усього,
Нас ви зробили людьми.
Доземна вклоняємось нині
Вам, учителю, з пошаною,
Хоч скроні Ваші вже сиві,
Міцні ви шкільною славою!

***

Вчителю мудрий,
Вчителю добрий,
Нас научили Ви,
Нас Ви ростили,
Дай Боже щастя,
Вам, справжня людина,
Щоб мали терпіння,
Щоб мали сили.

Добрий майстер у роботі
І порадник у житті,
Ви розрадите в скорботі,
Не забудете в біді,
Порадієте на святі,
І на дружбу Ви багаті,
До людей Ви - лиш з добром,
З святом Вас віта сьогодні
Весь наш дружній коллектив
Працьовиті, гарні, мужні
Будьте Ви ! І повні сил !
* * *
Прийміть вітання найкращі наші
І побажання в цей Святковий День,
Щоб від життя була завжди лиш радість,
А ще – любов і шана від людей.
Бажаємо Вам багато літ прожити,
Душею й серцем молодіти,
Щоб щастя й радість Вас не минали,
Щоб Ви постійно гарний настрій мали.
Щоб злагода, мир панували у хаті,
Були Ви здорові, достатком багаті.
Хай шлях Ваш буде світлим,
А все життя, мов той кришталь -
Прекрасним, ніжним, чистим.
Тож не старійте і не знайте
В житті ні смутку, а ні бід,
Живіть щасливо до Ста літ !