Плакуча гітара

Спить ставок, де колишуться віти,
Вітерець в верболозах заснув.
Десь заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну.

Ти поїдеш далеко, далеко,
Так далеко від мого села
І не скаже той місяць з–за хмари,
Що у тебе кохана була.

Ти поїдеш далеко, далеко,
А мене залишаєш одну.
І про мене ти більш не згадаєш,
А з другою зустрінеш весну.

Ти не плач, не журися, дівчино,
Ти не плач, не журись, не ридай.
Через рік, як цвістиме калина,
В тихий вечір мене зустрічай.

А дівчина упала на груди
І троянду на пам’ять дала.
Не забудь, що тебе я любила,
Не забудь, що я вірна була.

Як прийшла довгождана година,
Як прийшла довгождана пора.
А дівчина прийшла під калину,
А милого нема тай нема.

Ой, нема, ой, нема тай не буде,
Бо така вже дівоча судьба.
Будуть знати, як хлопців кохати
І як вірити в їхні слова.

Ой чий то Кінь стоїть

Ой чий то кінь стоїть
Що сива гривонька
Сподобалась мені
Сподобалась мені
Тая дівчинонька

Не так та дівчина
Як біле личенько
Подай же дівчино
Подай же гарная
На коня рученьку

Дівчина підійшла
Рученьку подала
Бодай же я була
Бодай же я була
Кохання не знала.

Кохання-кохання
З вечора до рання
Як сонечко зійде
як сонечко зійде
Кохання відійде

Ніч яка Господи, місячна, зоряна

Ніч яка Господи, місячна зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена, |
Хоч на хвилиноньку в гай! | (2)

Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею |
Стелиться в полі туман. | (2)

Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Ген на стрункiй та високiй осичинi |
Листя пестливо тремтить. | (2)

Небо глибоке засіяне зорями, —
Що то за Божа краса!
Перлами ясними попід тополями |
Грає краплиста роса. | (2)

Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки |
Сам на руках однесу. | (2)

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька, |
А воно палке, як жар. | (2)

Ти не лякайся, що можуть підслухати
Тиху розмову твою,
Нічка поклала всіх, соном окутала, |
Ані шелесне в гаю. | (2)

Сплять вороги твої знуджені працею,
Нас не сполоха їх сміх.
Чи ж нам обкраденим долею нашею |
Й хвиля кохання за гріх? | (2)

Била мене мама

Била мене мама з понеділка, зрана.
Ой, дан, дана, дана, дан.
Коби за роботу, а то за кохання,
Ой, дан, дана, дана, дан.

Мене мати били, тато боронили,
Ой, дан, дана, дана, дан.
А тато згадали, як маму любили,
Ой. дан, дана, дана, дан.

А ви, мамо, бийте, тату – не давайте,
Ой, дан, дана, дана, дан.
Ви собі молоді літа нагадайте,
Ой, дан, дана, дана, дан.

Хоч ви мене бийте, хоч мене карайте,
Ой, дан, дана, дана, дан.
Але за Іванка мене заміж дайте,
Ой, дан, дана, дана, дан.

За нашом стодолом

За нашом стодолом
Видно чуже село.
Сюди повернуся, туди повернуся –
Видно чуже село.

Мамко моя, мамко,
За кого ня даєш?
Він ня буде бити, не буде любити,
Що ти си гадаєш?

Віддай же ня, мамко,
За кого я хочу.
Хоч ня буде бити, не буде любити,
Нікому не скажу.

Віддала ня мамка
За кого я хтіла.
Гуляла нагайка, шуміла нагайка
Коло мого тіла.

За нашом стодолом
Видно чуже село.
Сюди повернуся, туди повернуся
Видно чуже село.

Била мене мати

Била мене мати березовим прутом
Щоби я не стояла з молодим рекрутом

А я собі стояла, аж кури запіли,
На двері воду ляла, щоби не рипіли

На двері воду ляла, на пальцях ходила,
Щоб мати не почула, щоби не сварила.

А мати не спала, усе чисто чула,
Та й мя не сварила, сама така була!

Комар

Гей що ж то за шум учинився,
Гей, то комар та з мухою оженився (2)

Ой, узяв жінку невеличку,
Гей, що не вміла шити-прясти чоловічку (2)

Що не вміла шити-прясти, ні варити
Гей, ані свому комареві догодити (2)

Сів вже той комар на дубочку,
Гей, розпростер свої крила на листочку. (2)

Зірвалася шуря-буря:
Гей, вона ж того комарика з дуба здула (2)

Впав той комар з високости,
Гей, поломав, потрощив ребра й кости (2)

Прилетіла муха жалкувати:
Гей, де ж би тебе, комарочку, поховати? (2)

Поховали комаря та й у лісі,
Гей, та при зеленому орісі (2)

Будуть хлопці ізбиратись,
Гей, з комарової могили чудуватись: (2)

Гей, що ж то лежить за покійник?
Гей, чи то цар, чи гетьман, чи полковник (2)

І не цар, не гетьман, ні полковник,
Гей, а то мухи-цокотухи полюбовник (2)

Поховали комарика край дороги
А у того комарика видно ноги (2)

Поховали комарика не по людськи
А у того комарика видно.... (2)

Місяць на небі

Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по мрю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,(2)
А козак чує, серденько мре

Пісня та мила, пісня та люба
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились та й розійшлися, (2)
Тепер зійшлися навіки знов.

Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день,
Ви ж мені, очі, вік вкоротили, (2)
Де ж ви навчились зводить людей?