І ще... закони нам не писані! Ну і шо, шо є табличка "по газонам не ходить", вон недалеко табличка "не курить", а курять міліціонери, які мають слідкувати за порядком! Ой, дівчата... Наскільки той Коктебель закурений, шо страх просто, ше такого місця, щоб курили всі поголовно я не виділа, і всім все одно, чи діти поряд чи старі, чи слабі... Димлять тобі в писок тай по всьому... І ніякі таблички не помагають...
Мохіто))) Від якого був язик зелений, як не знати шо...
А то я знову
В кафе, останній вечір...
А ось закінчити свою розповідь хочеться отаким... Дай Боже нам усім, щоб ми ще і в такому віці змогли поїхати на море! Я страшенно тішилась оцією бабцьою, вона виглядала такою щасливою! І я попросила свою дитину, щоб коли я буду старенька вже, щоб вона відвезла мене на море... А вона каже: "Добре, мамо, але я не знаю, чи в мене буде стільки грошей, щоб ми поїхали на море!"