Точно, Ластівко! У нас в магазинах я таке бачила - ще й до столу кріпиться. А то оченята твої шкода!!!
Між іншим, на своє ж запитання про вибілювання стирок я знайшла рецепт ще з радянських часів - дуже класний, зручний, не клопіткий, а ще й з супер наслідками.
Отож-бо, може, комусь пригодиться (навіть для дачі непоганий варіант прання).
Закипятити відро води. Зняти з плити, всипати 3/4скл. порошку для прання, 1/3скл. відбілювача, 3ст.л. олії. Перемішати, вкласти прання і відставити до охолодження (краще на ніч - годин так на 10).Зі мною сталося наступне:
Відро я купила в той день, коли подаруночок на пошті отримувала (припхалась туди як Баба-яга з цинковим відром але без мітли
), дома заварила кипяток, поставила на підлогу, всипала все згідно з рецептом, і тут... Піна, що утворилася, як в тій казці про "горщечок каші" почала перевалювати через вінця і заливати підлогу. Я залишилася на острівку біля вікна і боялася в той кип'яток ступити, щоб з кухні вибігти по шмати - діти мене врятували. Але, поки ми зупинили ту лавину, поки я через верхні поверхи суходолу вибралася з кухні і вернулася з відром і шваброю, мою підлогу та піна для прання так відмила, як жодні ненашенські хімії для відшуровування підлог - у мене просто плитка дуже рапата (це я, на свою голову, таку вибрала, щоб не слизькатися), а тепер маю вічну проблему з миттям і вишкрабуванням. А тут - всі плямки від їлися на очах. Підлога досі блищить.
Стрики, між іншим, також радують моє око!!!