Ось іде весна ланами, перелогами, лісами. Де не ступить — з-під землі лізуть паростки малі. Як опустить вниз правицю — зеленіє скрізь травиця. Як лівицю підведе — всюди листя молоде. На берізку гляне зблизька — у сережках вся берізка, до верби підійде — ба! — в білих котиках верба. А як здійме руку вгору до блакитного простору — з кожним помахом руки линуть з вирію пташки. Розквітають в луках квіти, зеленіють в лісі віти. Все зелене, молоде... За весною літо йде!
--------------------
Коли береш наповняються руки,коли віддаєш наповняється серце.