...А бузок цвіте несамовито. Кида в небо фіолет зірок.
Пахощі зими, весни і літа В келихи налив собі бузок.
Оберемки дива край дороги: Білі гори й гори голубі, Звабить у обійми і тривоги, Спинить той бузок аж при собі. Пустить в тихе царство медоцвіту, Зманить в свої скирти запашні, І тоді доводь усьому світу, Що усе це справді, не вві сні. Що весною так мені не спиться, Бо давно набридло все сумне, А бузок летить крізь сад, як птиця, (І летять літа- не зупиниться), І ніхто не жде з бузком мене... (Н.Баклай)
Lana! Нев"януча молодість чарівної дівчини,поетична душа і витончений смак -золотими іскорками виблискують у кожному слові,написаному Тобою! Відчувається закоханість у навколишній світ,природу ,її красу і неповторність! Дякую за душевність,розуміння,прекрасні ліричні рядки ,які зігрівають своїм невичерпним теплом і ніжним вітерцем спогадів.... на хвильку ,переносять у юність!!!!
idianka, Так! Нарешті! Він ще тільки розпускається, але аромат стоїть...
Майя Шутенко, Майєчко, це вірші моєї землячки ( із Лубен), але вони дійсно співзвучні моїм почуттям. Я щиро дякую за таке глибоке розуміння, душевність, мені дуже приємно з вами спілкуватись , адже тут я можу писати про те, що близьке і цікаве мені, і знати, що мене почують .
краса, яка нас оточує, флора і фауна, будівлі та все красиве, що милує наше око!!!!
6 травня 2010 15:31
Ще трохи і почне в'янути... 
Навігація 
