Я Святого Миколая, Дуже-дуже добре знаю. Він на свято в чобіток Для слухняних діточок Має у своїй торбинці Найприємніші гостинці. М. Пархоменко
У ніч святого Миколая
Темна нічка за шибками. Сон на крилах вже летить. Небеса блистять зірками, Та Івасик ще не спить.
У голівці сонні мрії... Хмари, небо, зорі, рай.... Білі ангели-лелеї, А між ними Миколай...
На санчатах щедрі дари – Вже готове все як слід. Ангели стають у пари І злітають вниз, на світ...
Миколай, дідусь старенький, Ставить дари на столі, А Івась питає неньки: „Ненечко, чи це мені?”
Темна нічка за шибками Заглядає до вікон. Спить Івасик біля мами, Усміхаючись крізь сон... І. Савицька
Лист до Миколая
Любий Отче Миколаю, Ти усе про мене знаєш. З висоти небес спустися, Серця лагідно торкнися, Освяти його Любов’ю, Подаруй душі здоров’я. Буду чемна і слухняна, Все робитиму старанно. Хочу, Отче, як і Ти, Мир і Радість всім нести. В. Паронова
Лист Миколаю
Під Миколаєм святим, у куточку, Я черевика свого залишу І всі побажання свої на листочку Дуже старанно йому напишу.
Тихо молитву на ніч прочитаю, Знаю, він чує, десь поруч стоїть. Я йому пошепки пообіцяю Слухатись маму і Бога любить.
В ліжечко тепле ляжу швиденько Очі закрию і буду чекать. Знаю він ходить тихо-тихенько В час, коли діти вже солодко сплять.
Скрипнуть тихесенько двері в кімнату… Може, це сниться, а може і ні?.. Вранці ж дивлюсь – в черевичку багато, Дуже багато дарунків мені. Руслана Назаренко
Святий Миколаю Святий Миколаю, Прийди до нас з раю, Принеси нам дари Кожному до пари.
Цукерки смачненькі, булочки пухкенькі, Книжечок багато Читати у свято. Марійка Підгірянка
Святий Миколай
Хто всім бідним помагає? Хто добра не забуває? Миколай!
Будьте ж, діти, завжди чемні, Помагайте тим, хто темний, Тим, хто впав, подайте руку, Не вважайте то за муку.
Любіть маму, любіть тата, Діда, бабцю, сестру, брата І любіть свій рідний край - Вас полюбить Миколай.
Подарунки приготує, Всіх вас ними почастує. Треба лиш не забувать - Бога й рід свій шанувать.
Святий Миколай
Він ходить від хати до хати, Питається мами і тата: Чи є у вас чемна дитина, Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці Найкращі у світі гостинці. А хто без кінця бешкетує, Тим лиш різки дарує. С. Майданська
Віршики взяті з сайту www.mama-tato.com.ua за матеріалами yusmal.livejournal.com
Ось такого віршика вивчила із своїм меншиньким синочком МОЛИТВА ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ-ЧУДОТВОРЦЯ Святий Миколаю, угоднику Божий, На Божого сина діяннями схожий! Горять в твоїм серці молитви слова, По волі Господній ти чиниш дива. Святий Миколаю! Ти Богові милий! Навчи, щоб, як ти, ми Христа полюбили, Навчи нас боротись добром проти зла, Робити у світі побожні діла. По всій Україні стоять тобі храми, Святий Миколаю, молися із нами! Хай світяться душі - ясніше від зір! Хай в кожну родину - і місто, і двір Господь посилає лиш радість і мир. Тетяна Майданович
ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ До СВятого Миколая Молитву складаю, Про святкові даруночки Його попрохаю.
Що у листі написати, Зразу не згадаю. Треба щось таке просити, Що найбільш бажаю.
Фарби мама вже купила, Лижі купив - тато. По іскристому сніжочку Їжджу я завзято.
І санчата малі маю, Й теплу кожушину, Маю яблук і горішків Велику торбину.
Щоб таке собі просити? О, уже я знаю... - За здоров"я тати й мами, Добрий-добрий Миколаю, Щиро я благаю... Оксана Крушельницька
Цей віршик я розказувала ще в дит.садку на Новий Рік
Через поле, через ліс з пагорбка в долину, подарунки зайчик ніс дітям на ялинку. Він йшов і вдень й в ночі не боявсь нікого, бо летіли два сичі попереду нього.
А ці молитви вже знає моя 3-річна донечка
Ангеле Божий, хоронителю мій Все при мені стій Зранку,ввечір,вдень,вночі Будь мені при помочі. Стережи душу тіла мого Від усякого злого. Амінь.
Боже Господи,Ісусе На колінцях я молюся Всі гріхи мої прости І від лиха захисти. Просвіти моє серденько, Щоб я вчилася гарненько, Щоб і вдома і у школі Не робила зла нікому. Щоб матусі помагала, Щоб татуся шанувала, Щоб жили ми всі здорові У злагоді і любові.
О Маріє Діво Я тебе благаю, Я на твою поміч Щомиті чекаю Поможи мені Божа Мати В біді і в розпуці, Я до тебе зношу Свої грішні руці.
Зглянься наш Боже На милі діти, Що усім серцем Вміють любити Тата і неньку І всю родину Край любий рідний І всю Україну.
--------------------
у вас і у нас все буде гаразд!
До дня Миколая Коли замерзла річка І став біленьким гай, Прийшов у темну нічку На землю Миколай!!! Він в шапці-невидимці, У теплім кожушку Приніс усім гостинці У чарівнім мішку! З днем Миколая
Ішов Миколай лужком-бережком, Святий Миколай із повним мішком. Від хати до хати біленьким сніжком Ішов Миколай із повним мішком. Із неба до діток ішов поспішав І їм під подушки даруночки клав. Від хати до хати біленьким сніжком Ішов Миколай із повним мішком. Ішов посміхався крізь темну пітьму, А зіроньки з неба світили йому. Від хати до хати біленьким сніжком Ішов Миколай із повним мішком.
Вітання з днем Миколая Від хатинки до хатинки Ходить Миколай — Кожушок чарівний, Срібна борода.
Він несе дарунки Діточкам малим І любов дарує Українцям всім!
Привітання до дня Миколая Тук-тук-тук! Я Миколай! Привітаннячко тримай: Ти побільше посміхайся і шалено закохайся! Нехай поруч будуть друзі і побільше їжі в пузі)
А ще посмішки повсюди, де заглянеш там і буде, щастя також там знайдеш, знай що ти не пропадеш!
Веселись, гульбань радій, стань поближче до всіх мрій. З гальм зніми своє буття і відчуй весь смак життя!
Прочитала я всі вірші до Миколая, всі вони дуже гарні. Добавляю ще свій віршик (цей віршик ще дитиною розказував мій тато)
Як сніг упаде, білий сніг, І все довкола вкриє, Мороз потисне, а на шибках квітки зими засіє... У хаті теплій жебонять Про щось ся діти тихо, Глядять в віконце, в небеса, На личках знать утіха. Бо в ніч оцю ясну Прийде Святий Микола Дарунків пишних принесе з небесного престола...
Хто з вас, діти, не знає лисички-сестрички, що у неї звичка на ферму забігати, гусей лякати, курей душити, шкоду людям робити. От така то лисичка, хитра, неласкава, що про неї несеться поганенька слава, прибігла з лісу під хатку і чує: хтось співає молитву не молитву - колядку не колядку. А це в хатці діти посідали в куточок і, який в кого голосочок, тягнуть, аж пісня серце голубить - "О хто, хто Миколая любить".
А далі стали діти говорити, що небавом святий Миколай по хатках буде ходити, добрих діток дарами наділяти, бідним помагати...
Як почула лисичка такі новини, швидко-швиденько побігла в яри та долини. Далі в ліс, де ялиці крислаті, стала звірів на нараду скликати.
Посідали звірі колом рівненьким, а лисичка затягла голосочком тоненьким:
- Я лисичка-сестричка, що погані звички маю, все знаю і все чую, новину вам віщую, - і вона щиру правду звіряткам розказала про все, що під віконцем чула, і про все, що знала.
Каже зайчик:
- В мене, друзі, холодно в хатці, шубка – латка на латці. Діти босі, голодні, зими перебути не годні.
- О, в мене, - каже білка згодом, - хатку снігом замело і скувало льодом. Діти хворі, а до лікаря-бурмила по снігу добитися несила.
А сарна й собі ковтає щирі сльози:
- Заморозило кущі і верболози, а бурмило, годі й говорити, він давненько в гавру ліг спочити.
Тут лисичка-сестричка промовила зо сльозами:
- Друзі, я за вами, і хоч звички в мене препогані, але в грудях серце з болю в'яне. Кажуть, в кого за провини щирий жаль із серця лине, тому ласка Божа теж засвітить. Тож співаймо так, як у хатці діти...
Перший зайчик запищав тоненько. Білочка з сарною тягнуть помаленьку, а лисичка заводить, аж спів серце голубить - "О хто, хто Миколая любить".
Раннім-ранком в заячій хатині шубка тепла висить на бантині, а діткам сап'янців по парі в дарі. І до білки в хатку на гостину промінь сонця із небес прилинув і огрів маленькі бідні діти, стала мати радіти.
А в яру, де хмиз і верболози, кудись ділися вітри та злі морози. Мох зелений пахне, майоріє, сонце гріє! Вся природа там звірят голубить - "О хто, хто Миколая любить".
Щиро вітаю із Святим Миколаєм! Нехай Миколай принесе до Вашої хатини мир і щастя у родину!
Щоб в житті усе велося і добро щодня лилося. Щоб від сього дня Миколи жили Ви в добрі й любові. Щоб не знали ні бід-горя у бурхливім життя морі. Щоб пишався вами край, а найбільше - Миколай. Бо він любить всіх, хто в мирі, В згоді, в правді, неспейсивий... І до тих він уночі несе звабні калачі Ще й цукерки і цукати, щоб солодко було спати!
«Сніговик» О. Сенатович Сніговик морквяний ніс Вгору віника підніс І питає: «Перехожі, Чом на мене ви не схожі? Я стою, а ви в бігах, Ви у пальтах, у шапках… Гей, скажіть, у вас носи, Як у мене, — для краси?»
«ПОДАРУНОК» М. Пономаренко Сніговик для сніговички Сплів із снігу рукавички. Попросила сніговичка: — Подаруй ще й черевички Із бурульок крижаних, Буду ковзати у них.
ПІСЕНЬКА СНІГОВИКА День і ніч стою на чатах У біленьких сніжних шатах. У руці — мітла-рушниця, Як на варті і годиться. День і ніч стою-труджуся І нікого не боюся, Крім тепленьких промінців. Малюки гарячі ці Як пригріють навесні Так і стоплять сніг вони. Взимку був сніговиком — Стану навесні струмком.
СНІГОВИХА На узліссі тихо-тихо. Десь мороз блукає в полі. Добра баба Сніговиха Всі вкрива дерева голі.
Всіх дубочків під перину Заховала бабуня, У біленьку кожушину Одягла берізку юну.
Присипає теплим пухом Всіх зайчат у жовтих лозах, Ще й шепоче всім на вухо:
— Спіть, не бійтеся морозу, Ні лисиці, ані вовка, Що за вами нюшкували, Обдурила я їх ловко,— Всі сліди позамітала! В. Ладижця