Притча про батька, сина і онука Українська народна казка Бойківщини
Був батько і мав сина. Вигодував його на великого, виучив його, дав йому хліб у руки і оженив його. В сина тоже повелися діти, і тоже ріс у него син. А батько старівся, не годен уже був. Син і каже йому:
— Що ви, тату, будете тут мені заважати? Ви вже не маєте в хаті бути, мені вже бридко від вас.
І поставив син ліжко у стайни, там, де худоба.
— Ви вже будете там, у стайни.
Вивів тата до стайні і прийшов до хати. І каже до свого сина:
— На тобі, сину, верітку і йди вкрий діда.
Син вийшов на подвір’я, приступив ногою на верітку і дере. Тато побачив, що син таке робить, та й питає:
— Що ти, сину, робиш? А син каже:
— Деру наполовину. Одною половиною діда вкрию, а другу оставлю для тебе, щоби я мав і тебе чим укрити. Бо де ти діда положив, там я й тебе положу.
Батько настрашився, забрав свого тата до хати і більше його до стайні спати вже не посилав.
Якось під вечір, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов одинадцятилітній син з аркушем паперу в руках. Прибравши вигляду офіційної особи, хлопчик подав списаний лист мамі. Витерши руки до фартушка, мама почала читати: РАХУНОК ЗА МОЮ ПРАЦЮ: За замітання подвір'я - 5 грн. За порядок у моїй кімнаті -10 грн. За купівлю молока - 1 грн. Догляд за сестричкою (три полудні) -15 грн. За дворазове отримання найвищої оцінки- 10 грн. За винесення сміття щовечора - 7 грн. Разом - 48 грн. Закінчивши читати, мама лагідно глянула на сина, її вираз заполонили спогади. Вона взяла ручку і на зворотньому боці аркуша написала: За те, що носила тебе у своєму лоні 9 місяців — 0 грн. За всі ночі, які провела коло твого ліжечка, коли ти був хворий - 0 грн. За ті всі хвилини, коли заспокоювала і втішала тебе, аби не сумував - 0 грн. За всі сльози, що витирала з твоїх очей - 0 грн. За все, чого тебе вчила кожного дня - 0 грн. За всі сніданки, обіди, підвечірки і вечері та канапки до школи - 0 грн. За життя, котре присвячую тобі кожного дня - 0 грн. Разом - 0 грн. Закінчивши писати, мама, ніжно посміхаючись, подала листок синові. Хлопчик уважно прочитав написане, і дві великі сльози покотилися по його щоках. Він перегорнув листок і на своєму рахунку написав: "Заплачено", потім обхопив маму за шию і притулився, ховаючи обличчя. Коли в особистих і родинних стосунках починають з'являтися розрахунки, все закінчується недобре. Любов — безрозрахункова, інакше її не існує.
Син запросив маму на вечерю до ресторану. Мама була вже старенька і слабенька, тому, поки їла, їжа падала їй на сукню. Деякі відвідувачі ресторану з невдоволенням дивилися на них, але син зберігав спокій і доглядав за матір'ю. Закінчивши вечеряти, син провів маму до туалету, струсив з неї крихти, причепурив мамі волосся і поправив їй окуляри. Весь ресторан мовчки спостерігав за ними. Син заплатив за рахунком і попрямував з мамою на вихід з ресторану. У цей момент літній чоловік гукнув його і запитав: “Вам не здається, що ви щось залишили?” “Ні, шановний, нічого не залишив”, - відповів син. Літній чоловік заперечив: “Та ні ж! Ви залишили урок кожному синові і надію кожній матері”. У ресторані все ще було тихо. Кожна мати мріє про таку дитину. Ми всі коли-небудь постаріємо, і як добре, якщо поруч будуть наші улюблені діти, які терпляче, без зайвих негативних думок, щиро подбають про нас. А ми дуже постараємося їх виховати.
--------------------
Коли береш наповняються руки,коли віддаєш наповняється серце.
Бережіть батьків., Притчі та настанови для нас і наших дітей
26 липня 2015 14:44
Навігація 
