Ну почну трохи розказувати за похід. Ната з Марічкою тамтого року йшли в похід, і запланували знову цього року іти. Так як я господиня хоть куда , мене тоже закликали. Я і не відмовлялась, бо ми то дєло дуже любим. Домовились в 7 год бути у Стрию, так як не знали в котрій точно годині їдуть автобуси до села Крушльниця. Я вже у 06.40 зі своїм Володьою були у Стрию. Ната зі своєю сімєю у 07 годині також прибули. Посиділисмо трохи, тай давай звонити до Марічки де вона є. Та красуня ше й тіки встала і літала по кухні. А мала б приїхати швидше і найти місце аби ми з тими рюкзаками не шукали де нам причалити. Наш автобус приїхав аж коло 9 години. І ми рушили до села. Андрій в неті вичитав модне місце для пікніка, так ми і до нього дойшли. Поки чекали Марічкиних, куштували печенько, шо ми понапікали, знимки немаю. Ната вроді має. Природна неописуєма, річечка протікає і шумить, збоку лісок, всюда чисто і приємно. Куроче вибрали собі саме гарне місце, бо то ж людей ше ніяких не було, бо то вівторок був.
Бачите там від вогника димок, ото там наш табір був
--------------------
Я сильна, а значить, я зумію Пройти по життю тисячу шляхів. Я смілива, а значить здолаю Своїх ворогів і підступи злих людей!
Їхалисмо в село до склепу, і по сир до бабульки. Нашо сир? то ви потім побачите. Марічка рулить - вимахуєсі
Прийшли до магазину, продавщиця намус дала плєцка якого спекла і продавала. Каже "зранку тіко во йно спекла дівчата, пробуйте пробуйте!!" Думаю йой! з твоїм плєцком, не на тих натрафила Ната пробувала, той буде казала який він був , я вже змовчу.
Пішли ми по сир
Йой! баба не знала скіки то ми маєм грошей дати за той сир, а Маріка ся ломала такеги сиру не вкупляла і тоже не знає скіки він коштує цирки куроче. Сир не стік то й віддала нам той сир з марльою
--------------------
Я сильна, а значить, я зумію Пройти по життю тисячу шляхів. Я смілива, а значить здолаю Своїх ворогів і підступи злих людей!
Як Марічка з Натонькою в похід Лілу брали))))
18 серпня 2013 10:18
, мене тоже закликали. Я і не відмовлялась, бо ми то дєло дуже любим. Домовились в 7 год бути у Стрию, так як не знали в котрій точно годині їдуть автобуси до села Крушльниця. Я вже у 06.40 зі своїм Володьою були у Стрию. Ната зі своєю сімєю у 07 годині також прибули. Посиділисмо трохи, тай давай звонити до Марічки де вона є. Та красуня ше й тіки встала і літала по кухні. А мала б приїхати швидше і найти місце аби ми з тими рюкзаками не шукали де нам причалити. Наш автобус приїхав аж коло 9 години. І ми рушили до села. Андрій в неті вичитав модне місце для пікніка, так ми і до нього дойшли. Поки чекали Марічкиних, куштували печенько, шо ми понапікали, знимки немаю. Ната вроді має. Природна неописуєма, річечка протікає і шумить, збоку лісок, всюда чисто і приємно. Куроче вибрали собі саме гарне місце, бо то ж людей ше ніяких не було, бо то вівторок був.
Навігація 
