Кобзар Остап Вересай /1803 - 1890/
Народився 1803 року у селі Калюжинці Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Срібнянського району Чернігівської області) в сім'ї кріпака. Батько його, Микита Григорович Вересай, був незрячим і заробляв на прожиття грою на скрипці. У чотирирічному віці Остап втратив зір.
Коли юнакові було 15 років пішов учитись до кобзарів.
У 1873 р. виступав у Києві на засіданні Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, де М.В. Лисенко виголосив реферат про музичні особливості українських дум і пісень, які виконував О. Вересай.
У 1875 р. у Петербурзі було організовано кілька виступів кобзаря. Вересай виконував думи, історичні, побутові, жартівливі і сатиричні пісні. За виконання свого улюбного твору "Пісня про правду і неправду", кбзаря неодноразово заарештовували.
Т.Г. Шевченка подарував кобзареві свого "Кобзаря" з дарчим написом.
У 1959 р. у с. Сокиринцях засновано кімнату-музей О. Вересая,
Джерело
http://www.cult.gov.ua/news/u_sokirincjakh_vidbulisja_vseukrajinskij_festival_ko
bzarskogo_mistectva_veresaeve_svjato_ta_mizhregionalnij_turistichnij_forum/2013-
06-09-4418
Цей памятник розташований на території Сокиринського парку. У 1971 році М.І.Харченко, уродженець села Сокиринці, за графічним малюнком А.М.Жемчужникова створив скульптуру Остапа Вересая, яка потім лягла в основу пам'ятника (висота 3,4 м )