Тобто ви лишали велосипеди біля шлагбаума? Файно, шо записують дані) А другим боком назад не можна вийти, хіба тим шо зайшов?
Цитата: gutka
а на рахунок того чи ми знали куди треба йти, то я забула написати, що мій чоловік закінчив Львівський університет, географічний факультет, і на території заповідника саме по дорозі на Говерлу зі сторони с.Ворохти, розташована база університету "Заросляк"
Тобто це означає шо чоловік знав де йти? А якшо не знаєш? Там є якісь гід, чи гору видно здалека і все одно на неї попадеш?
--------------------
Свої рецепти додаємо через спеціальну форму! Як правильно оформити рецепт
по-перше там на деревах є мітки, а коли закінчуються дерева і починаються кущі, каміння то є стежка, правда підйоми є два один стрімкіший, саме ним ми піднімались, інший пологіший, ми ним спускались а по-друге там завжди крім вас будуть йти ще люди і ще думаю там можна попросити провідника
Яка краса!!! А ті корови - як люди, то на Маківку піднімешся з висолопленим язиком - а там вони спокійно пасуться, то в Сокаль на рибалку поїдеш - а там вони плавають з острова на острів. Чудасія та й годі .
Попробуй ше вгадай так з погодою, аби тебе дощі там не застали...
Погода міняється дуже часто Саме гірше коли застане дощ, який супроводжується громом і блискавкою Моє перше сходження на Говерлу було саме таким Коли піднімалися на Говерлу була ясна погода ,а на самій вершині почалася гроза це було 2005р Сходження на г Говерлу з президентом України Було дужеее багато людей і коли почалася гроза почався жах люди бігли хто куди, зійти під дощем було не можливо, стежок було взагалі не видно під ногами стікала вода, багато людей тоді поламали ноги всі були мокрі і в болоті Повезло В Ющенку він полетів на гелікоптері Катя Вам повезло з погодою!
було дуже спекотно, я тоді дуже загоріла (уявляєш у відкритих місцях) і було неймовірно важко підніматись після такої тривалої подорожі на велосипедах по гірських дорогах, вважай від початку Ворохти і до вершини Говерли без автомобіля, нормальні люди до Заросляка їхали на авто, тож я нерозрахувавши свої сили, думала так і залишусь разом з тими коровами на ніч , але незнаю десь прийшли нові сили і спускатись вниз було мені вже легше, ну а коли вже на велосипедах повернулись в шале, то разом з господарями, а вони дуже привітні, приємні люди, смажили шашлики та святкували мою перемогу, чи мій подвиг(чоловік вже .....надцять разів підкорював нашу Говерлу) P.S. я хочу знову туди повернутись, дуже вже гарно в Карпатах
Влітку 2008 року, а саме на Спаса, здійснилась моя мрія і обіцянка мого коханого чоловіка - ми своєю маленькою родиною поїхали до с.Ворохти, аби я піднялася на Говерлу і побачила всю красу Карпат.
Я також була на Говерлі,тільки недойшла до самого вершечка,ми дойшли до більшої половини , а там сніг мів так,як зимою ,а ми в кросівках,та олімпійках,довелось вертатися, а то нас всіх би поздувало,тай недуже добре все навкруги було видно,все в тумані ((.
А щодо мрії- життя окремо від батьків,бо в мене нема сил уже
--------------------
Я сильна, а значить, я зумію Пройти по життю тисячу шляхів. Я смілива, а значить здолаю Своїх ворогів і підступи злих людей!