)) у мене така ж ситуація. Хоч мене ніхто не просив ніяк казати. Просто у маминій родині до батьків зверталися на Ви, а у татовій на ти. І в якийсь період я почала говорити Ви до мами. Кумедно мабуть))

Мої племінниці (21 20 і 18) також тикають до мене а от племінник завжди говорив ви з малечку.мої діти викаютьсвоїм тіткам

В нашій родині всі на "ВИ". А проблеми з дітьми як їм говорити взагалі не було.Коли були маленькі говорили на "Ти",а коли підросли якось самі перейшли на "Ви".На мою думку,все одно як діти звертаються,головне,щоб була повага і розуміння між батьками і дітьми.

Я до батьків на ви,чоловік до своїх на ти, а до моїх на ви. Діти до нас на ти говорять, а до бабусь і дідусів раз на ти раз на ви. До тіток і дядьків на ти, але тьотя Наталя, дядя Саня. А я до своїх тіток і дядьків( хто старші від мене на більше як 20 років то на ви, а молодші казали говорити на ти, так і до тепер говорю. Тітка старша від мене на 18 років, а їй ти, але вона мене з малку так навчила, то так і говорю.А хто не говорив тикати, то і на ви до тепер говорю.

Мій чоловік до своїх батьків говорить на Ви, а в моїй родині завжди до старших зверталися у третій особі , тобто приблизно так : "Прошу маму допомогти мені зробити торт " , і обов'язково через "прошу". А мої діти вже не дотримуються ніяких традицій, і просто тикають, але тільки до батьків. Але я в цьому не бачу нічого поганого . До бабусів, дідусів, вуйків і всіх інших викають.

В моїй сім"ї,як з мого боку,так і з боку чоловіка всі говорять на "Ви".Але,правда, мій тато і мама до своїх батьків звертаються на "Ти"(аж тепер зауважила ).Моя донечка зараз всім "тикає",хоч ми привчаємо до того,щоб хоч прабабусі "викала" ну і дідусям і бабусям також.А особисто я хочу,щоб мені мої діти "тикали"!!!

Ще розкажу про себе,я своїм батькам говорю на ти,а чоловіковим на ви,і чоловік так само.До бабусь і дідусів на ви,то у нас святе.А щодо сина,то він ще замалий і не розуміє усього того,вже як трошки підросте,то будемо вчити.Щодо тіток і дядьків,то до всіх в основному на ви,та є виключення.
один дядя,як був молодший,а тепер,вже як я вийшла заміж і у мене своя сім"я,щось його перемкнуло(інакше не можу назвати),він захотів поваги(і то через 14 років тикання),щей мене зробив винною,що я йому тикаю. Дуже зла на нього через усі ці фокуси,намагаюся не спілкуватися тепер,та вже при зустрічі через зуби кажу ви(дуже важко через стільки років перевчитися). У кожного свої причуди,як то кажуть,особливо чим ближче до старості!

В нас в сім"ї ми з сестрою завжди говорили до батьків на ти і діти наші до нас говорять на ти І до бабусь з дідусями. А от в тітки говорять на ви.
На одну тітку, що старша говорими на ві, а та що молодша на ти. Моя племвнниця говорить до мене на ти. І я собі не уявляю, щоб вона на мене викала. Неважливо на ви чи на ти, головне щоб були гарні, теплі,дружні стосунки та повага між рідними. Колись мою племінницю в років 5-6 спитали, чого ти не говориш на ви, то вона сказала: "Ми ж свої, це чужім говорять на ви."

бррр, ну що ви таке говорите? три сторінки писали і пояснювали і далі то саме. Натонько, я спробую делікатно Саме головне - ПОВАГА, і саме це потрібно закладати в дитячі голівки. До мене одна донька каже на ви, а інша на ти, до чоловіка обоє на ти. Коли молодша викає, то і старша через раз викне, племінники викають, сусідські діти викають, на роботі викають. Я не вимагаю ні в кого і нічого, воно якось саме так виходить. Жінка видна, в міру сувора, не люблю фамільярності і ціную елементарну повагу. Во!

а я шо... я нічо... я ж на Ви до Вас кажу.. І при чому тут я?)) Я тільки один комент тут лишила і сказала, як в мене є.. як шось в мене не так, як у всіх, то вибачайте...