То точно , ти молодець. В нас дуже часто надають значення статусу , карьєрі. Я не завжди це розумію, бо можна бути начальником , а не заробити на квартиру з машиною. Ну яка це карьєра? Я в Німеччині працювала прибиральницею( за освітою я медсестра ) і я почувала себе краще і заробляла більше , ніж на Украіні на хорошій роботі і керівній посаді.Я ніколи не встидаюсь сказати , де я працювала і ким ( ще в польщі на полях , на базарі , в теплиці і т.д) Мені , здається , то все відносне нарахунок роботи - хто що шукає і що прагне.

Хочеться розповісти і про себе. Повинна була стати лікарем, вчилася у медичному інституті, але отримавши дуже важку травму, змушена була перекваліфікуватись на економіста, закінчивши політехнічний університет. Зараз з чоловіком уже більше 15 років маємо приватний бізнес, фірма" Все для спальні". Займаємося фірмовими речами типу le vele, Біллербек, багато польських фірм та ін. Дуже люблю свою роботу. Кулінарія- прекрасний релакс. А моя перша професія, та що від Бога я вважаю, тепер живе в моїх дітях:син є хірург-гінеколог, а невісточка-кардіолог. От так життя все розставило по своїх місцях. Я за все дякую Богові.

Ти права на всі 100%% Я після інституту працювала в аудиті...Ііздила з аудиторами по різних великих підприємствах перевіряли їх. А найгірше мені було коли отримувала ЗП.. вона була така мізерна... а робота адська...Мені навіть встидно було комусб сказати .. звичайний бухгалтер набагато більшу зп отримував.. а про тих бухгалтреів яких ми перевряли я взагалі мовчу .... Але була горда назва "АУДИТОР"... Це все було до пори до часу... Коли я на одній перевірці не зустріла аудиторку зі стажем... вже під 50-ку...жінка дуже розумна, сильна.. а на ногах були дешеві резинові шльопки.... так прикро тоді стало .....

Після того я вже не надавала великого значення КАРЄРІ "АУДИТОР" (принаймі в нашій державі)... а все таке рожеве здавалося... як вчились в інституті..

Такщо моя рожева мрія розвіялася в пух.

Жалко, що роки гарні проходять поки те все пройде...


дійсно, коли насправді вивишся (я маю на увазі не за гроші і просто так), то жалко потім. А потім приходиш на роботу, а там знову ті "позвоночніки", ну в смислі ті, що по звонку на роботу стають. От тоді ще жалкіше, бо працюєш і за себе і не за себе, а руху в тій карєрі нема.
Прошли часи комсомольські, коли молоді та ініціативні, розумні та працелюбні рухалися по вертикалі влади. а зараз візьмуть одну трудягу, бо ж хоть комусь робити треба і роблять з нього чи неї "сумчасто-вьюнчасто-ломовое"

Прочитала я цілу темку і дійшла висновку, що бухгалтерів тут найбільше))) Як не смішно це звучатиме, але я також бухгалтер. Працювала по спеціальності - головним бухгалтером. Зараз у декретній відпусці (вже 2 роки з хвостиком). А як би ви знали, як не хочеться повертатися на попередню роботу. Думаю про те щоб зайнятись чимось іншим)) Не можу сказати, що моя робота мені зовсім не подобалась, але співвідношення відповідальність - оплата, просто курам на сміх))) Можливо просто потрібно шукати інше підприємство, яке цінує своїх працівників. Та тільки чи є тепер такі? Можливо варто перекваліфікуватися? От тільки на кого?

Певний час я мала справи з бухгалтерією , спочатку не дуже подобалось, а потім вже дуже- дуже подобалось , а от вивчитись в інституті часу вже зовсім не вистарчало . Мені Аудитори теж здавались - ну "поважними ", освідченими , ця професія вимагає дуже багато знань , і не тільки у бухгалтеріі та фінансів.utya, я тебе розумію , бо пару разів мала справи з аудиторами , дуже шкода , що ця професія у нас не оплачується достойно. Відповідальність у аудитора колосальна, стрес постійний , постійно треба нове вивчати... Нічого страшного-життя попереду і ніколи не пізно перекфалікуватися чи найти нову роботу , де краще платять (це швидше у приватній фірмі , там зп нормальні , але соцпакету немає... :)smile:

а в мене спеціальність вчитель географії біології економіка та туристично краєзнавча робота .дуже чочу працювати але поки ще дитинка маленька.як би зараз йшла вчитися то пішла б на кухаря і роботу мож знайти і для себе корисно але вчитися було цікаво багато де побувала так що не жалію

Розповім про себе: працювала до декрету медсестрою,а зараз - дружиною і мамою .Я також немаю особливого бажання повертатись в медицину. як жаль,що так пізно зрозуміла,що потрібно було йти вчитись на що хочеш,а не туди,куди посилають) але хоч для себе знання пригодились

Привіт, дівчата. Хочу признатися вам, ким є в житті, а точніше, який статус маю в суспільстві. Походжу з сім'ї священика і є дружиною священика, а точніше їмостю. Знаючи про те, що сьогодні показують по новинах і пишуть в газетах про священиків, не розповідала вам всього про себе.

KotMarta,ну і нехай пишуть собі,не всі ж люди одинакові.Якби в то ми вірили,то мабуть ніхто не ходив би до церкви.В нас кум священник-така чудова і позитивна людина,жаль що таких мало,та все ж вони є