-------------------- Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу і мудрість відрізнити одне від другого
- Мамо, у нас сьогодні в школі вечірка! Можна я своє брильянтове кольє надягну? - Не можна! - Ну чому не можна?? .. Кольє на новий рік подарували - не можна, «Феррарі» на 8-е березня подарували - теж не можна, стоїть під брезентом ... шуб норкових аж вісім штук в гардеробі порошитися, і теж не можна! Коли все це буде можна? - Коли тато вийде на пенсію! .. А поки він простий даішник - не можна!
Українське село. Весна. Повінь. Сидять два кума на даху хати і пиячкують. - Давайте куме, вип'ємо за те, шо ми з вами так зненацька зустрілись. -Давайте... Випили, закусили. І знову тост: - А давайте куме, вип'ємо за те, шо не дивлячись на те все шо сі творить навколо усе ж таки світить сонечко. - Файний тост. Вип'ємо... Випили, закусили. І тут дивляться по воді пливе капелюх сусіда Миколи. Спочатку в один бік, потім в другий и так разів зо п'ять. Вони двоє як скричать: - Миколо, сусіде, ти це чи не ти? - Я. - Ой Миколо ходи до нас вип'ємо, бо шо маємо робити - повінь. Микола: - Повінь повінню, а орати треба...
Після добрячої п'янки два кума Іван та Петро полягали спати. Петро ліг на дивані, а Іван на підлозі. Вночі Іван зіпхав Петра на підлогу, а сам ліг на диван. Ранок. Ще темно. Іван прокидається від дикого шуму і істеричних криків кума Петра: - Іване! Включи світло, я з дивана злізти не можу!
Гумор 
17 січня 2013 22:12
Навігація 
