Покликання жінки - бути матір'ю, і, мабуть, у цьому її найбільше щастя. Благодать для кожного з нас - бути дитиною і почуватися нею якнайдовше. Та розуміння цього приходить лише з часом... На певному етапі в житті кожної людини відбувається переоцінка цінностей, усвідомлення важливості найдорожчої людини - мами. У дитинстві ми не уявляємо собі життя без неї. Мама для нас символ ніжності, любові, доброти. Згодом у нас з'являються друзі, товариші, з якими нас поєднують спільні інтереси, захоплення, і мама вже відходить на другий план. Адже авторитет компанії в підлітковому віці - понад усе. Саме в цей період, коли дорослішаємо, наполегливо прагнемо самостійності, найчастіше завдаємо болю матусі своєю поведінкою, вчинками, а іноді й словами. "Я сама знаю, як мені жити", - обурюємося на мамині поради і застереження. Але для неї ми завжди, хоч скільки б років нам було, передусім діти, за яких болить її серце.
Потім закохуємось, одружуємось, народжуємо дітей, і тільки тоді починаємо по справжньому розуміти, яка вона, материнська любов. А вона - ні з чим незрівнянна. У ній стільки милосердя, співчуття, турботи, ласки, терпіння, самопожертви...
Минає час, спливають роки, стають дорослими діти, і якщо мама ще жива - відчуваєш себе захищеним, як у дитинстві, лише від того, що вона є у цьому світі. Здавалося б старенька, сиво-чола, від чого може захистити вона? Мабуть від нестримного плину часу. Бо мама, - як стіна між вічністю і життям. Доки вона є, - триматиметься ця стіна, доти ми діти.
"Доню, синку" - які ж солодкі ці слова з вуст матері! Мабуть віддали б усе на світі, аби ще хоч раз почути їх ті, у кого мама живе вже лише у їхньому серці...
Материнська любов - одна з найбільших святинь. Її не замінять багатство чи подарунки. А ще, на думку психологів, вона найдієвіший засіб від багатьох хвороб. Так, діти, сповнені материнської любові, піклування, краще ростуть і розвиваються.
День матері - це свято тих, хто подарував нам життя. І це лише ще один привід зробити щось приємне для нашої матусі. Не обов'язково засипати її дорогими подарунками, достатньо лише обняти, подякувати за те, що вона у нас є, що є кого любити. Бо слова любові і вдячності для неї - найкращий подарунок.
Кажуть, "дитячими вустами говорить істина". Тож напередодні свята поцікавилася у деяких маленьких школяриків, за що вони люблять свою маму, що подарували б їй.
- "За те, що вона мила, уважна, і купує мені те, що я попрошу"
- "За те, що дозволяє дивитись телевізор"
- "Мама мені потрібна, щоб вона мене любила і в усьому допомагала"
- "Без мами погано, бо без неї не можна ходити в кінотеатр"
- "Мама народила мене, щоб їй було весело і менше роботи в домі".
Ось такі дитячі думки, а вони ж мабуть найщиріші. А найкращий подарунок, як сказав зовсім юний джентльмен, - це букет квітів - із "дзвіночків, троянд, ромашок, васильків і тюльпанів".
Нехай такою самою щирою й безкорисливою залишається любов Ваших дітей, серце буде завжди готове почути, зрозуміти і підтримати Вас! І обов'язково у кожного з нас знаходиться час якомога частіше дарувати матусі найкращі у світі квіти, найтепліші слова!
Оксана Ткаченко, газета "Порадниця" №19 (2012)
Навігація 
