Маючи свій сад-город і щороку плануючи зимові заготівлі із певним жалем думаю про ту кількість цукру, оцту і солі яку ми вимушено з"ідаємо з варенням, маринадами та різними салатами.
Заморожені овочі - добра альтернатива усіляким закруткам, але ж і морозилка має свої кордони. А морожена ягода в нас, чомусь не пішла.
Але завдяки нашим дівчатам з форуму можна знайти вихід з любої ситуації.
Пам"ятаєте, навесні жваво обговорювалась темка про сушену полуницю?

А в той час в мене якраз підходив невеличкий врожай ранніх абрикос. Що ж, думаю, спробую . З"їздили з чоловіком, купили сушку, приблизно таку, як в нас приз за 1 місце, , і я порізала сушитися перше відро абрикос. Сушила їх три сутки . Спочатку боялися і на ніч виключали. А потім вже призвичаїлись. Апарат дуже хороший, надійний.
Одним словом, я для себе відкрила цього року новий вид заготівлі, пропоную і вам -

СУШКА




Сушила абрикоси, персики, звичайно, яблучка, сливи, особливо смачні вийшли грушки. Спробувала посушити кабачки (дякую за ідею Каті -gutka).

Ось це частина моїх заготівель



Основні правила:
- різати плоди товщиною 1-1,5 см, так краще просушаться,
- міняти піддони місцями, та як нижні швидше просушуються,
- перегортати різані плоди знизу вверх.

В мене був такий вихід готового продукту - з 5 піддонів фруктів (повна загрузка сушки) виходило, як правило, 1,2 - 1,4 літри сухих.

Ну от, дівчата, придивіться до цього помічника на кухні ( а може ви вже таке й маєте всі). Оці от сухофрукти, мені здається, інколи краще цукерки - і самій на роботі апетит перебити і дітям дати, а вже корисніше - нема про що говорити.

У кожного є своя улюблена пора року. Я ж дуже люблю осінь- за її красу, за щедроти, за тепле повітря, сповнене пахощами зів’ялого листя, за тремтливу павутинку бабиного літа і , звичайно ж, за сезон грибного полювання. Збирати гриби я просто обожнюю. Ми хоча й знаходимося в зоні лісостепу, але в нашій місцині переважають степи та поля з рідкими лісосмугами. То ж у справжній ліс їдемо десь кілометрів за 70. З нетерпінням чекаю моменту, коли о вранішній годині, доки ще як слід не розвиднилося, а вогкі тумани щедро напувають землю, в’їжджаємо до лісу…


Тиша…Спокій…



Краса...



Людей обмаль…Росяно…Від вологого пряного повітря паморочиться голова… Забуваєш про всі проблеми й незгоди, відходить кудись на задній план і стає неважливим навіть те, що не давало тобі спати стільки ночей поспіль…
… Спочатку зосередитися аж ніяк не виходить. Ну, куди ж вони поділися? Та хоча б поганку яку знайти?! Аж раптом серце завмирає: далеко перед собою ти бачиш заповітний горбик , вкритий хвоєю… Серце б’ється прискорено…
Руки помітно тремтять… Ти розумієш , що це ВІН…Перший у цьому сезоні… Білий!!! Розчищаєш навколо територію і довго милуєшся , не наважуючись його торкнутися, не те що зрізати…




Цього року урожай грибів такий, якого давно не знали.








То ж заготовили їх чимало: білі й польські, маслюки й опеньки, гливи й підберезовики, зеленушки, опеньки…Та дуже полюбляємо грузді солені :
Грузді пошкребти, добре помити, залити холодною водою і міняти її тричі на день, щоб вийшла гіркота, (з моєю роботою це не виходить, то міняю двічі на день) -три дні.
Третього дня закип"ятити дуже солону воду, опустити в неї промиті вимочені грузді і варити 20-30 хвилин. затим грузді дістати, складати в емальовану або скляну посудину (каструля? банка?) вниз шляпками- ніжками догори.Перекладати листям чорної смородини, зеленим кропом, лавровим листям, духм"яним горошком.Зверху покласти гніт або, якщо в банці, закрити тугою кришкою. Я зберігаю їх у холодильнику.
Днів за 10 гриби готові. Дістаю з посудини по потребі гриби, промиваю, ріжу, додаю олію, оцет, цибулю ( а чоловік ще й ніжно шепче :"Охолоджену горілочку"),
притрушую зеленню.









Маринували їх ,солили, морозили… А ще вперше насушила.



Взагалі, чомусь у нас грибів майже не сушать. Але з далекого дитинства жевріє теплий спогад, коли мамина подруга зі Львова привезла нитку сушених грибів. Я вже не пам’ятаю, які то були гриби й що саме з них готувала мама, але запах їх до цього часу зберігається в комірчині моєї пам»яті.
А ще залюбки розвозили друзям.



Так що, любі, приїздіть- буде чим почастувати!

P.S. Крім грибів у лісі заготували й трішечки здоров’я та море вражень .

lana, казкова розповідь!!!!! З Вашого дозволу і я продовжу грибну тему

Хоч ми і живемо біля Карпат та я ніколи не ходила в ліс по гриби . Чомусь мені легше було їх купити на базарі... Та все ж цього року чоловік і моя сестра підговорили поїхати у ліс. Азарт появився зразу як тільки ми під'їхали і я побачила як грибники носять білі гриби відрами, а опеньки (в нас ще їх називають підпеньки) великими пакетами!!!!!

Так що з лісу ми повернулись не з порожніми руками! Більше того, на наступні вихідні ми знову їхали по гриби і знову повернулись зі ще більшими знахідками. Ось декілька фото.












У нашій місцевості найбільшою популярністю користуються білі (справжні як ще їх називають) гриби, підберезники, опеньки. А от підосичники чомусь майже ніхто не збирає. Я коли вперше побачила галявину, де підосичники можна було косою косити, то навіть переконувала своїх, що то є отруйні гриби! Бо чого ж то їх так багато разом росте і ніхто не збирає . Сестра ж сказала, що вони швидко темніють і покриваються слиззю. Тому вони і не користуються попитом.

А ще ми в лісі......заблукали. Нас звичайно попереджали, що треба бути обережно, тому що саме в тому місці найчастіше бере блуд. Та я була впевнена, що там немає де заблукати. А вийшло.....Одним словом, Слава Богу, що ми зустріли людей і вони вказали нам дорогу. Але паніка в мене вже була і немаленька і саме в той момент почула, що коло ніг щось шипить. Коли я побачил, що то гадюка, то крику булоооооо. Та страх дома став ще більшим, коли я про це говорила дідусеві. Він сказав, що та гадюка когось вже була вкусила. Тому шо змії ховаються до 27 вересня, а ми то в лісі були 7 жовтня, а за переказами змій, що кусали людей земля не приймає.....

Свої грибочки ми замаринували і засушили. Запаси цього року як ніколи!!!!!




А ось і рецепт за яким ми маринуємо гриби

5 кг грибів
6 шт лаврового листка
3-5 горошин духм’яного перцю
15 горошин чорного перцю
100 г солі
100 г оцету

Гриби почистити, великі розрізати. Залити водою і поставити на вогонь. Коли закипить, зняти шуму і промити декілька раз, щоб булла чиста вода. Ставимо знову варитись. Води у кастрюлі має бути на 2 пальці вище грибів. Сюди ж додаємо лаврушку, перець, сіль. варимо 1-1,5 год. Опісля додати оцет і варити ще 1-1,5 хв. Коли трохи вистигне, розкласти по банках, забравши лавровий листок. Стерелізувати 0,5 банки-20 хв., 1 л. банки- 30 хв

Я довго обирала, який саме рецепт розмістити тут, на конкурс. Адже цього року дуже багато фруктів і овочів заготовила на зиму за новими рецептами. Так, як на вулиці вже осінь свій вибір я ділила між капустою та гарбузом, у мене на грядці саме цих овочів вдосталь. Декілька років тому коли вперше посадила гарбуз коло хати, майже весь урожай пропав. Я просто не знала, що ще окрім каші можна з нього приготувати. З часом цей корисний та смачний продукт займав все більше місця у харчуванні моєї родини.
Тож мій вибір зроблено – гарбуз, а точніше варення з гарбуза та кураги:

«Бюджетне варення, або абрикосове варення без абрикосів».

Декілька рецептів цього дивовижного варення я знайшла в неті. А ще я читала в неті, що одним з ефективних народних засобів, що сприяють поліпшенню обмінних процесів в організмі, є звичайне гарбузове варення. Для себе обрала найбільш оптимальний, дещо змінивши. Я дуже люблю абрикосове варення, але цього року у наших краях не було врожаю абрикос, а от гарбуз у мене вродив гарно. Я спробувала, приготувала і залишилася дуже задоволена! Смаку гарбуза майже не відчувається, воно так швидко воно зникає зі столу. Рецепт дуже простий,а варити його можна і восени, і взимку.



Отже, як готувала варення - рецепт:

1 кг гарбуза
300 грам кураги
500 грам цукру
Сік 1 лимону
300-400 мл води

1. Курагу нарізати вузенькими смужками, залити гарячою водою і залишити на 20-30 хвилин.
2. Гарбуз нарізати вузенькими смужками (або кубиками, тертий гарбуз особисто мені не сподобався)
3. У каструлю злити воду від кураги, додати цукор, нагрівати, поки не утвориться прозорий сироп.
4. Всипати порізані гарбуз, курагу, витиснути сік лимону - і варити, поки гарбуз не стане м'яким.
5. Розфасувати варення по стерилізованих банках, дати охолонути і прибрати в холодильник на тиждень.

Через тиждень, коли гарбуз вбере смак кураги, смак варення зміниться, воно стане абсолютно абрикосовим.



Коли за вікном осінній дощ, або сіре небо, чашка ароматного гарячого чаю з абрикосовим варенням з гарбуза буде дуже до речі! Приємного чаювання! Мені найбільше смакує з сиром.

Салат шарами.

А чому саме цей рецепт, а мабуть тому що він улюблений, зроблений завжди з любов"ю іколи в зимку його відкриваєш, то відчуваєш тепло і затишок літа.

Всіх продуктів по 1кг:
цвітна капуста
огірки
помідори
солодкий перець
фасоля яська
фасоля шпарагівка
морква.

Капусту поділити, відварити до готовності.
Огірки і помідори нарізати кружечками.
Перець порізати соломкою і обляти кип"ятком.
Фасолю яська почистити і відварити.
Фасолю шпарагівку порізати кусками і відварити.
Моркву зварити і порізати кружечками.

Складаємо у банки (літрові) таким чередом: фасоля яська-фасоля шпарагівка-перець-морква-огірки-капуста цвітна-помідори. Це все заливаємо маринадом:на 1,5літри води даємо 1ст лж солі, 1 ч лж цукру, 1ч лж оцту, перець духм"яний 3-4 горошини. Стерелізувати 30 хв і закатати металевими кришками.

А ось такий вигляд у банці

А ось так виглядає коли відцідити на друшлак.

Дуже часто ось так і смакую,а всім іншим заправляю майонезом і це дуже смачно і оригінально, а саме головне швидко.

Вітаємо переможців конкурсу!

gutka (25 голосів) - 1 місце
Канарейка (21 голос) - 2 місце
lana (17 голосів) - 3 місце

Чекаю на ваші адреси в ПП

gudka
Канарейка
lana
Вітаю вас з перемогою!!!Ви молодці!!!

вітаю переможців, щиро дякую тому одному, кому сподобались мої листочки

треба йому дати якийсь заохочувальний приз

так це ж запросто)))зголошуйтесь, хто то моя подружка?