Переношу сюди нашу бесіду про книги, улюблених письменників і про все, що ми любимо читати.

Я книголюб і книги займають значне місце і в моєму житті, і в хаті - книжкові полиці є в кожній кімнаті(навіть на кухні ).
Покажу вам біографічні романи, що стоять на центральній полиці:

Ніколи не думала, що автор роману "Ті, що співають у терні", може написати настільки грандіозну і захоплювальну серію романів про історію Римської імперії - не можу лише знайти останнього.

Ірка-Шкірка,
класна темка, виписуй сюди гарні цитати, люблю читати розумні вислови

"Ад и рай - в небесах", - утверждают ханжи.
Я, в себя заглянув, убедился во лжи:
Ад и рай - не круги во дворе мирозданья,
Ад и рай - это две половины души.

Благородные люди, друг друга любя,
Видят горе других, забывают себя.
Если чести и блеска зеркал ты желаешь, -
Не завидуй другим, - и возлюбят тебя.

Знайся только с достойными дружбы людьми,
С подлецами не знайся, себя не срами.
Если подлый лекарство нальет тебе - вылей!
Если мудрый подаст тебе яду - прими!

В этом мире глупцов, подлецов, торгашей
Уши, мудрый, заткни, рот надежно зашей,
Веки плотно зажмурь - хоть немного подумай
О сохранности глаз, языка и ушей!

Изначальней всего остального - любовь.
В песне юности первое слово - любовь.
О несведущий в мире любви горемыка,
Знай, что всей нашей жизни основа - любовь!

*****
Словно солнце, горит, не сгорая, любовь.
Словно птица небесного рая - любовь.
Но еще не любовь - соловьиные стоны.
Не стонать, от любви умирая, - любовь!


інші - elbrusoid.org/newforumbb/viewtopic.php?p=214162&sid=3b79d75fafb83bf154108479fa27
98fd

Щось давненько я сюди не заглядала!!!
Хочеться написати пару слів про книги, які мені подобаються. По-перше, це дві книги із серії "Український модерн": Наталена Королева "Без коріння. Во дні они. Quid est Veritas?" і Ірина Вільде "Повнолітні діти". Вільде читала в школі за 2 дні, бо мусіла віддати, а тепер перечитую - насолоджуюсь... Наталена Королева - немов квітка, відірвана від рідної землі, для якої усе тут було чуже.

А ще - декілька слів про одного автора, якого я можу перечитувати знову і знову ! Одного разу мені до рук потрапила книга "Містичний вальс" Наталії Очкур. Це було під Новий рік, і рідний Львів ожив для мене у новому світі. Фантастична книжка, дуже добра, загадкова і позитивна. А мова - просто чарівна, співуча, дзвінко-кришталева!!!
Наступну знайшла на книжковому форумі ...разом з автором, в результаті чого додому я поверталась на сьомому небі від щастя і з автографом у новій книзі !!! Потім знайшла вже Наталю Шевченко (у заміжжі), а потім подружжя письменників почали творити разом і магія чарівності, на жаль, для мене закінчилася! "Криваву осінь в місті Лева" я ще прочитала, а "Бранці мороку" - ледве змогла дочитати - це вже був 100% хоррор, який, здається, назавжди залишається з тобою холодною замороженою струною десь глибоко всередині...

Прошу відгукнутися усіх, хто читав ці книги і написати ваші враження !!!

Зовсім нещодавно відкрила для себе львівську письменницю Марію Матіос.




Враження неоднозначні. Читається легко, на одному диханні.Теми, які підіймає, проблеми,-дуже важкі і складні. Я навіть не можу однозначно сказати: сподобалось чи ні, але байдужою не залишило, "не відпускає" ось уже який час!

А на свята приїздила подруга і привезла скачану з ін-ту "Село - не люди"
Автор-харківська письменниця,двічі відзначена "Коронацією слова" за 3 і 1 місце ,-Люко Дашвар. Закінчую читати (всього близько 100 стор.), читається легко, але швидко не можна такі речі читати. В липні мені пообіцяли привезти з Дніпропетровська(вже купили) ще її 2 книги. Написано сильно. Але враження- як і після Матіос...

( з ін-ту)

З легкої руки нашої Лани я купила і прочитала не лише "Село не люди", але й "Молоко з кров'ю" та "Рай. Центр". Перша книга дуже моторошна і жахаюча - скільки біди можуть наробити дурні наміри і вчинки, на які сніговим комом наростають нові і нові чутки, людська обмеженість і помста. Дві наступні книги - спокійніші.
Між іншим, вже є 4 книга цієї письменниці - "Мати все". Треба буде почитати.
Але сьогодні я б хотіла пару слів написати про вражаючу книгу Марії Дзюби - "Укриті небом". Чесно признаюсь, що читала її пів ночі, поки не закінчила - не могла відірватися. ЇЇ не можна охарактеризувати одним словом - драма, мелодрама, історична книга, вона - про життя, як воно переплітає та змінює долі в часі та просторі. Дуже мені сподобалася, особливо напруженим, деколи, здавалося б, безнадійно поганим, але, врешті-решт, добрим закінченням (можна писати продовження і знімати серіал - було би супер!).
Між іншим, Івано-Франківський академічний обласний ТЕАТР ЛЯЛЬОК ім. Марійки Підгірянки планує театралізувати цю книгу: http://ifteatr.org.ua/news/plan/2010-01-02-66

Ірка-Шкірка,
Ірочко, спасибі за інформацію, обов"язково хочу прочитати.

Lana
Я з Вами згідна на рахунок Марії МатіОс. Сприймається неоднозначно, але байдужою не залишить нікого. Подобається твір "Солодка Даруся". Була на виставі Івано-Франківського драматичного театру. Постановка "Солодкої Дарусі" дуже сподобалась, раджу сходити...

як десь три роки тому робили ремонт то вирішили перерахувати книжки. Тоді їх було більше чотирьох тисяч, брошурки не рахували. Всі книжки про Україну - історія, церква, традиції, побут і т.д. Це все втискається у наших двох кімнатах. Є ще особисто мої книжки (тільки не сміятись!) - любовні романи, причому про перів, серів, рицарів, дуже люблю про Єгипет читати, люблю Крижановську(трохи містики). Маємо в себе книжечку 1929 року видання, маємо 34 року. Та що 29 року випадково знайшли на смітнику і вона настільки цікава, що ми з чоловіком вирішили її перевидати за власний кошт. Я набирала на компі, довели до сучасної мови і видали. Називається УВО. Потім якось закину фото. Одна біда - як терміново потрібно якусь книжку - фігу знайдеш швидко, а каталог скласти - рук і часу не вистачає. але маємо давню і хорошу традицію: як даємо комусь читати, то обов"язково записуємо в зошит, щоб потім витрясти її назад:)