Здивовані?
А чому б і ні!!! На жаль,так сталося,що Італія не сприймається нами зараз як тільки європейська країна,тому,що там працюють наші сестри,коліжанки,а іноді навіть мами та бабусі.Тому і кухня Італії стала ближче та рідніше.
Найперше,піца.Я була вельми здивована в свій час,коли почитала про італьянську піцу.В варіанті наших кафе-це товстуватий відкритий пиріг,куди кришиться все,чого душа бажає-і кукурудза,і червоний перець,і навіть кислий огірок я зустрічала,а сир міг бути навіть плавлений,отакої.Та й наші господині піцу сприймають як пиріг для утилізації зайвих продуктів з холодильника.
Коли я вперше попробувала приблизити піцу до італьянських стандартів,то зрозуміла різницю зразу!Це притому ,що готувала я таки з українських продуктів.Найперше-соус,ніякого кетчупа,майонеза.Я з літа готувала домашній томатний соус,його трішки ще уварила,добавила оливкове масло,італьянські трави,сіль.Корж роблю сама,без яєць,з добавлянням оливкового масла.Трішки ковбаски(беру в основному типу "охотнічих") і звичайно сир,користуюсь тільки "Моцареллою",тільки вона дає таку розплавлену тягучість!
Лазанья.На перший погляд важке блюдо.але після наших голубців-вареників-холодців для нас можуть бути ще якійсь важкі блюда?Тісто теж роблю сама,варю 2 соуси,в білий даю гриби,в червоний фарш!Смакота!
Розкажіть і ви про експеременти в цьому плані,смачного багато не буває!!!