Цитата: boruska33
Незнаю з чого почати то почну з того що мене турбує. Я постійно сумна, зла, деколи навіть надто агресивна (переважно агресія тільки до мами), постійний гіпер самоаналіз і самобичування що можна було зробити або сказати те , чи інше якось по іншому, постійно хочу плакати.Не знаю з чим це повязане допоможіт розібратись!!!! Мені скоро 24 в мене немає коханої людини, моє життя дуже подібне до життя 55-ти річної жіночки, в якої все в житті склалось. Мій звичайний день це підйом о 6:00 бо на 8:00 на роботу в "офіс"(така собі радянська контора), там я 9 годин пліч опліч в кабінеті з комп*ютером і з п*ятьма жіночками бальзаківського віку, тоді до дому, де на мене чекає моя любляча мама, тато два песики і квіточки в саду які з початком весни я доглядаю, посуда на кухні, пилосос і ліжечко. І так 5 з 7-ми днів що тижня. (доречі пишу і витираю сльози. То напевно я себе надто шкодую). Субота в нас в дома день прибрання, чим займаюсь тільки я. Неділя цілий день валяюсь перед телевізором. Отаке в мене життя. Хоч я не сіра миша , я любитель всяких там посиденьок з дпузями за чашкою кави, палких танців в клубі з бокалом спиртного. я не задрот і не ботан. Займаюсь спортом для підтримання форми, Але остпнні тижні дуже турбує ця проблема мого душевного стану.
ОЛЮНЯ, як ти? Ти пробач дорогенька, що понесло нас з порадами і фільмами та і сімейного плану також, дасть Бог в скорому майбутньому все проясниться, зміниться до кращого і просто проглянувши той чи інший фільм будеш на поготові в життєвих ситуаціях, чи просто зможеш послужити порадою іншим. Дай нам вісточку про себе. Нехай дорогий Господь рясно тебе благословить на щасливе, життя з Ним!!