Розкажу пару слів про нашу подорож "Трамвай Довбуша". План туру був такий: виїзд зі Львова – Бубнище (скелі Довбуша)– Вигода – Гошів – Львів. Виїзджали зі Львова о 8 год ранку комфортабельним автобусом. Все там таке файне було і кондиціонер, і чисто і приємно. Погода просто шикарна була.
Екскурсовод дуже прикольний дядько. Як почав говорити, то усмішки у всіх були постійно. Згадалам відразу Нату нашу, шось в нього тота вимова, чисто як внеї. А ше розказував цікаво все що ми проїзджаєм і багато жартував. Чистий бойко))
Отже доїхали ми до с. Бубнище, відразу пересіли у другий автобус, який міг по тій страшенній дорозі нас всіх везти, а то наш модний атобус не міг по тих ямах товктись. Тільки вийшли ми з автобуса, як напали на нас хлопці з кіньми аби всі брали і їхали до скель, ну там 5 хв. іти а тут вони з тими кіньми, такі надокучливі шо страшне. Покажу трохи файних фоток.
Хто не боявся, то лізли до гори все вище і вище, і там з висоти подивитись на низ. Я лізу
Можна було сфоткатись з птахом
Сокіл називається))
--------------------
Я сильна, а значить, я зумію Пройти по життю тисячу шляхів. Я смілива, а значить здолаю Своїх ворогів і підступи злих людей!
Група наша поки стояла слухала, то ми вже лазили всюда
Скалолазили без страху лізли і лізли
Все таки привели тих коней за нами і вже хто хотів, то катались.
Екскурсовод Ігор, намагається грати на трембіті. А ше коли був збір групи, то він махав такою штукою шо тарахкає)))), забула як називається. Ну вот і ми всі збігались до нього.
Пішли ми дальше лізти через найменший отвір між скелями. І вилазили на іншу сторону скель. Не всі могли пролізти. Які трохи пухкіші, то просто не влазили. Розказував Ігор, що був випадок, як одного витягували довго звідти.
Всередині печерки
Передивились все і повернулись до автобуса. Наступна наша зупинка була у Гошеві. То вже в іншій темі чуть розкажу.
--------------------
Я сильна, а значить, я зумію Пройти по життю тисячу шляхів. Я смілива, а значить здолаю Своїх ворогів і підступи злих людей!