Я давненько збиралася розказати вам багато цікаво про світ Tupperware
.
Особисто я відкрила його для себе більше 12 років тому – лазила якось вночі по Інтернету, шукала щось цікавеньке для кухні. Відтоді і захворіла таппером. Чекати прийшлося довго – в Україні офіційно його ще не було, можна було лише замовляти через «другі – треті» руки і дуже довго чекати посилку. Зважаючи на те, що ціна виробів недешева, про банківські карточки та швидкі перекази коштів можна було лише мріяти, я не зважилася придбати собі скалку і підложку для тіста, а також кувшин (глечиком чи дзбанком його не назвеш, тому залишаю оригінальну каталожну назву). Прочитавши про його можливості я ледве повірила, що це правда
, але мрія залишилася
. І цього року знову ж таки цілком випадково я знайшла, що Регіональний центр Tupperware (єдиний на всю Західну Україну) вже не перший рік працює у Львові.
В перший же день відвідин центру я була просто в захопленні
(сестричка свідок). Я ходила біля вітрини і питалася: « А то що? А це я знаю! А це я хочу!». Очі хотіли все
. Дівчата і центрі дуже люб’язно розповідали мені про вироби, і відразу ділилися рецептами. Знаєте, що було далі???
Повернувшись додому, я побігла на кухню випробовувати нові «цікаві штучки» - збила майонез однією рукою, приготувала малосольні огірки за 20 хвилин (прийшлось повторювати ще тричі – огірки зникали миттєво
. І, найголовніше, заварила компот в кувшині. Повірте мені на слово – це не компот, а пісня.