Покажу і я ті свої хати
то робила до того свята Медівникового містечка 2012. Справи з пряниками до того часу не мала, то вирішила , що буду брати кількістю , а не якістю . Так що слухайте-дивіться байку
"Садиба мірошника"Діло було перед Різдвяними святами. З самого ранку стояла чудова погода, як то кажуть мороз і сонце. Напередодні випав сніг і все навкруги було вкрите легкою білою периною.(Снігу мусіло нападати багатенько, щоб скрити всі недоліки
)
Садиба наша знаходиться на краю лісу, особливо в ту пору гарні ялинки,під своїми зимовими шапками
А це наш головний годувальник сім"ї - пан млин
тому він такий розмальований , бо всі його люблять і по всякому задобрюють
Нікому не треба до млина?
бо вже працює
, відчинено з самого ранку
А то доріжка від господи до млина
Спитаєте, а чого на ній снігу немає? А то діти щойно позамітали
. Якщо поцікавитесь, чому нікого не видно? Так люди там працьовиті живуть, господар в млині ( то ми вже бачили), господиня на кухні порається, діти до школи пішли, певно, 2 км треба йти
Тепер розглянемо де живуть наші герої.
Оооо - хатки такі розмальовані, відразу видно, що господиня , то творча особистість
Можемо навіть у вікна попідглядати
що вона там на обід варить?
Далі буде...................