Покажу і я ті свої хати

то робила до того свята Медівникового містечка 2012. Справи з пряниками до того часу не мала, то вирішила , що буду брати кількістю , а не якістю . Так що слухайте-дивіться байку
"Садиба мірошника"Діло було перед Різдвяними святами. З самого ранку стояла чудова погода, як то кажуть мороз і сонце. Напередодні випав сніг і все навкруги було вкрите легкою білою периною.(Снігу мусіло нападати багатенько, щоб скрити всі недоліки

)

Садиба наша знаходиться на краю лісу, особливо в ту пору гарні ялинки,під своїми зимовими шапками

А це наш головний годувальник сім"ї - пан млин

тому він такий розмальований , бо всі його люблять і по всякому задобрюють

Нікому не треба до млина?

бо вже працює

, відчинено з самого ранку

А то доріжка від господи до млина

Спитаєте, а чого на ній снігу немає? А то діти щойно позамітали

. Якщо поцікавитесь, чому нікого не видно? Так люди там працьовиті живуть, господар в млині ( то ми вже бачили), господиня на кухні порається, діти до школи пішли, певно, 2 км треба йти
Тепер розглянемо де живуть наші герої.

Оооо - хатки такі розмальовані, відразу видно, що господиня , то творча особистість


Можемо навіть у вікна попідглядати

що вона там на обід варить?

Далі буде...................