З історії фестивалю:Фестиваль було започатковано у 1963 році у рамках святкування днів добросусідства між Українською РСР та Угорщиною, як фестиваль "Дружба без кордонів", тодішнім керівником Берегівщини Миколою Семенюком. Протягом майже п'яти десятиліть фестиваль кілька разів змінював формат та місце проведення. У 2010 році, з ініціативи голови Берегівської РДА Ігора Свища та за підтримки Берегівської районної ради у основу формату фестивалю було покладено принцип відкритої участі, а головною ідеєю стало відродження давніх народних традицій краю. Разом з тим фестиваль отримав нову назву - "BEREG FEST", символіку та оновлену програму. У рамках проведення фестивалю було відроджено:
- давню традицію урочистої костюмованої ходи від центру міста до місця локації фесту;
- святкове відтворення давньої традиції виноробства, коли перший урожай виноградних ягід довіряли місити незайманим дівчатам босоніж;
У 2010 році також було започатковано:
проведення лицарських міні-турнірів за участі лицарів-реконструкторів;
традицію запуску на повітряних кульках талісману фестивалю з побажаннями й привітаннями гостей свята;
проведення благодійного мистецького аукціону "BEREG FEST - Дітям";
розіграш кубку "BEREG FEST Open" з мініфутболу;
відкриту першість Берегівського району з армрестлінгу;
шаховий турнір на призи фестивалю "BEREG FEST".
Цього року ми відвідали особливий фестиваль - він зовсім несхожий на інші наші Закарпатські фестивалі! Він неповторний - адже він відтворює національні традиції угорського народу, і відчуваєш повагу до народу, що зумів зберегти свої звичаї, навчитиним своїх дітей, відтворити їх для спостерігання туристами.
Проходив фестиваль в місті Берегово Закарпатської області - це районний центр, в Берегівському районі проживає більшість угорського населення Закарпаття, не так давно місцева влада навіть прийняла рішення про офіційний статус угорської мови як державної в цьому регіоні.
Але вертаємось на фест.
Міські чиновники мають однакове вбрання, ніби якесь казкове
Смішний випадок стався з нами.
Очікуючи, поки розпочнеться урочиста хода, ми з чоловіком стоїмо, разом з іншими городянами , на узбіччі, розглядаючи учасників. Вертаються з церкви дві бабусі, і проходять повз нас, розмовляють між собою. І ми з чоловіком чуємо їхню розмову, і кожний чує по-різному.
Одна бабуся другій каже:
- Хто це тут зібрався, що то за люди?
А друга їй відповідає -
- Так це всі наші керівники зібралися.
Так от, що почув мій чоловік: - так це всі наші чарівники зібралися!
Посміялися ми між собою - отак і народжуються анекдоти.