Давненько це було... Десь у травні певно

Довга дорога... Ми спочатку не туди повернули, і прийшлось вертатись назад. Як завжди жіночки нетерпеливі і починають мучити своїх чоловіків Це був один єдиний похід в який ми пішли з чоловіками. Більше нас не беруть Може хіба на другий рік)))





А звідси видно Парашку, бачите там вдалині три гори стоять? Ота сама більша, то Парашка



Тепер трохи ближче...

Ото дорога вниз, якою можна би було спуститись зимою на санках))) А так - то прийшлось йти)





Перша скала

О сюда треба вилазити на гору) Я попробувала, чуть-чуть пролізла і як подивилась вниз, то вирішила, шо дальше вже лізти мені не треба бо не зможу потім злізти) І вернулась назад...

Отако лізуть)



А отако злазять)



Потім ми пішли до другої скали і зустріли жука по дорозі



І водичку

І капличку









В нас якраз вода закінчилась, нам повезло...

Наліво підеш...



Ви на нас сильно не дивіться, шо ми так лізем, ми не тим боком пішли Ми попали з чорного ходу))) Якби йшли центральним входом, то б заплатили гроші за вхід і попали б на шашлики, і на продаж сувенірів. але ми не спеціально... просто в нас так вийшло

Дупло





Тут дуже високо, до речі...

"Ходи сюда, я тебе викину!"

"Нє, не йду, я боюся!"



"Та ладно, я пошуткував!"

"Ну добре..."

Минулого тижня чоловік ходив на скали... Трохи каже, замерз