Соломієчко! Ідуть травневі теплії дощі,
Намокли квіти, трави і кущі,
І вже дерева розпускають листя,
Стоять в росі, як мавки у намисті,
І ждуть, коли це загудуть хрущі.
Отак і твій нехай засвітить ранок,
Неначе чарівний душі серпанок,
Хай промінь сонця радість принесе,
І Богу ти подякуєш за все,
Коли кохання ступить на твій ганок
Всміхайся долі, посміхнись весні,
Щаслива будь в житті, а не у сні,
І простягни до щастя теплі руки.
Нехай не буде болю і розлуки,
А лиш любові ягоди рясні.
Будь сповнена омріяних надій,
Живи, люби і сонечку радій!