Розповім трошки вам, дорогі форумчанки, про своє рідне місто Коломия. Можливо комусь захочеться побувати тут, а можливо хтось вже і був.

Отож....

Коломия- розташована у південно-східній частині області, за 65 км від Івано-Франківська. Вузол залізничних і автомобільних шляхів. Населення — 70 тисяч осіб
Назва міста увіковічнена в коломийках - веселих куплетах, що з шаленою швидкістю співають на Покутті вже не одну сотню років.
А про походження самого слова "Коломия" існує не одна версія.
За однією, купці, що везли сіль і приїжджали з Заболотова чи Яблунова — основних гуцульських солева¬рень, сильно забруднювали свої "екіпажі" в дорозі до Коломиї. Дороги ж бо були не асфальтові! Тому перед в'їздом в місто, біля Пруту, купці мили кола своїх возів. Коло - мили. От вам і Коло-мия.
А от професор Львівського університету І.Шараневич вважає, що місто лежало біля "миї". Якої ще миї? Та коло річки! Начебто давні слов'яни кожну річку називали "Миєю", а гірське населення так найменовувало Прут.
Л. Вайгель, професор Коломийської гімназії, один із перших дослідників історії міста, у своїх дослідженнях історії підтвердив, що гуцули дійсно ріку Прут називали "Миєю". Чому ж не виникло ще з півдесятка топонімів, що походять від "миї" - незрозуміло.


Трохи фото

Ратуша споруджена 1877 року





Благовіщенська церква. Одна з найдосконаліших представниць гуцульської дерев'яної архітектури, крім того – одна з найдавніших серед них (разом із Рогатинським храмом). Якщо обійти її по периметру, видно, що всі фасади рівноцінні, ретельно опрацьовані. Але, виявляється, такою споруда не було спочатку. Спочатку це була тридільна, ймовірно, одноповерхова церква, а в XVIII ст. з півночі і з півдня до неї прирубами ще два приміщення, перетворивши її на хрестовий. Але зробили це настільки майстерно, що це зовсім непомітно непрофесійному оку.
Двір храму з боку вулиці обгороджений, на нього ведуть гарні брами з дахом, зроблені в гуцульській традиції.


Церква ще має назву "Монастирок" через те, що вона входила колись до комплексу монастиря. У 1589 р. татари зруйнували Коломию, в тому числі і монастир. Церкву невдовзі було відновлено. За легендою, тут молився Богдан Хмельницький і писав свої універсали (прямо в церкві?) Храм надзвичайно маленький, тісний і приземкуватий, але ж ідеальний у плані пропорційності і гармонійності.

Церква розташована на околиці Коломиї (від центру треба йти 20 хвилин), на великому старому кладовищі. Навіть тим, хто не цікавиться могилами, буде пізнавально ним прогулятися. Невідомо, яким дивом, але серед старих могил і склепів зберігся навіть надгробок молодим хлопцям, воїнам УПА.

Катедральний Собор Переображення Господнього,



церква Свщмуч. Йосафата
Цю церкву ще називають дитячою. Чому дитяча? А ось чому. Церква Святого Йосафата (1775) у радянський період була зачинена, точніше, зачинена як церква. Тут з 1946 р. була військова частина, майстерні, професійне училище, клуб для танців. Костел був повністю зруйнований, замуровані вікна, знятий фронтон, який два бульдозери заледве тросами скинули до низу, солдати розбили дзвіницю, огорожу, були замуровані підземелля, в яких поховані відомі городяни міста. Костел став служити приміщенням для великого дитячого магазину «Каштан». Були домуровані додаткові приміщення для того, щоб не залишилося нічого, що могло б нагадувати коломиянам про колишній Божий храм. У 1991 р. о. Володимир Касіян подав ідею, щоб магазин передали УГКЦ під дитячу церкву. Це був хитрий хід, щоб у такий спосіб переконати депутатів і владу міста прийняти таке рішення. 1 грудня 1991 р. Владика Софрон Дмитерко освятив церкву як «дитячу» – для виховання дітей».
Таким чином «дитячий» профіль будівлі було збережено.
Треба сказати, що автором храму є знаменитий Бернард Меретин, який збудував чималу кількість шедеврів у Західній Україні.

Візиткою нашого міста є гігантське яйце, під яке замаскований музей «Писанка». Це єдина у світі культурна установа, збудована спеціально для збереження і експонування творів писанкового розпису – писанок.

Урочисте відкриття музею "Писанка" відбулося 23 вересня 2000 року, під час Х Міжнародного Гуцульського фестивалю. Концепцію експозиції музею розробила директор Я.Ткачук, а втілили в життя коломийські художники В.Андрушко та М.Ясінський.

Музей володіє колекцією понад 6000 писанок, представлених з переважної більшості областей України (Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської), а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії.

Протягом кількох десятиліть невідомим залишався метод зберігання і реставрації писанки, який винайшли коломийські музейники. Завдяки цьому тепер усі зацікавлені мають змогу милуватися філігранністю гуцульських писанок.

В музеї існує традиція - перші особи держави під час відвідин музею отримують подане професійною писанкаркою біле куряче яйце, розтоплений бджолиний віск і писачок, яким залишають свій автограф на поверхні яйця, а далі розписують як писанку.

В експозиції музею є писанки з підписами Президентів України Л.Кучми, В.Ющенка, багатьох видатних політичних діячів України.

всередині музею

Ттяночко, дуже цікава розповідь про Коломию. Нещодавно теж читала в інтернеті про единий у світі музей писанки. Там навіть є віртуальна екскурсія,дуже захоплюючаЯ з меншим синочком були взахваті від Музею Писанки My Webpage
а також про музейнародного мистецтва Гуцульщини та Покуття My Webpage
Там є навіть є виставка народних музичних інструментів і, натискаючи мишкою на інструмент, відразу ж доноситься мелодія того чи іншого інструменту. Я дуже вибачаюся, що даю посилання.

Та нічого страшного в цьому немає, я сама хотіла дати ці посилання, але ще не дійшла до розповіді про музей "Гуцульщина" (трошки мушу синочка забавляти )

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського заснований у 1926 році. Розміщений у центральній частині міста Коломиї, в колишньому Народному домі, збудованому на кошти української громадськості.

Його колекційні збірки нараховують понад 50 000 одиниць збереження і представляють всі види традиційного народного мистецтва гуцулів та покутян, починаючи з ХVІІ століття до сьогоднішнього часу. Проте окремі експонати датовані ІV тисячоліттям до Різдва Христового і представляють землеробну культуру, відому в археологічній та історичній науці під назвою „трипільська”. Авторами цих високохудожніх творів були гуцули, що населяли високогір’я українських Карпат Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей, а також покутяни, територія яких розмістилась між річками Прут, Дністер та Черемош.




ось тут ви можете здійснити віртуальну екскурсіє музеєм "Гуцульщина" і як писала Tatiana, це дійсно дуже захоплює!!!!!

Музей історії міста Коломиї

1997 р. музей отримав найкращу споруду міста — колишній будинок повітової ради. Тут, у будинку повітової ради, вирішувались питання розвитку і міста, і навколишніх сіл; тут приймались важливі рішення в часи ЗУНР Теодором Примаком. У кімнаті, де працював у свій час Теодор Примак — тепер експозиція “Коломия і Габсбурги”.

Для відтворення інтер’єру використано багато меморіальних речей, які пов’язані з видатними особами того часу. Перед каміном — крісло, в якому відпочивав Іван Франко; тут же бюрко Ореста Кузьми, професора Коломийської гімназії, його портрет, підручник міжнародної мови "Есперанто", написаний ним. На столику для кави — цукерниця, яка належала відомій актрисі Іванні Біберовичевій. Рояль матері відомого коломийського лікаря Паляниці.
Сьогодні у 18 експозиційних залах та фондових і службових приміщеннях "живе" коломийський час у фотографіях, документах, меморіальних речах і речах побуту городян; більше 20 тисяч одиниць збереження, від першої літописної згадки 1241 р. і до сьогодення. Експозиції створюються в міру комплектування фондів матеріалами, що дають можливість у повній мірі висвітлити кожну окрему тему. На основі зібраних експонатів проведено значну науково-дослідницьку роботу, результатом якої є побудова таких постійно діючих тематичних експозицій:
• З історії німецьких колоній міста Коломиї;
• З історії органів міського самоуправління;
• Коломия і Габсбурги;
• Коломия кін. ХІХ — поч. ХХ ст.;
• Освіта Коломиї кін. ХІХ — поч. ХХ ст.;
• З історії єврейської громади міста Коломиї;
• Розвиток промисловості, ремесел і торгівлі міста Коломиї кін. ХІХ — поч. ХХ ст.;
• Коломия в період визвольних змагань українського народу.
Поряд з цим, на основі документальних та речових матеріалів у музеї періодично експонуються виставки та тематичні експозиції, присвячені різним подіям в історії міста, людям, які зробили свій внесок в історію та розвиток літописної Коломиї.

tay,
дуже цікава розповідь, для мене Коломия, ніби друге рідне місто, дуже її люблю за компактність і архітектуру
Дякую за розповідь
А ви живете в Коломиї?

Так, живу.