Дуже позитивно!))Зміни - це завжди добре!))Заплпновані вони чи так ,як грім серед ясного неба!))Цікава розповідь!!)Згадала себе),як 15 років відправили мене з рідного дому далеченько вчитись!))Страшно було!)Та зараз є що згадати!)Підтримка близьких,завжди, є невід"ємною частиною нашого життя!) Бажаю більше приємних клієнтів,щедрих і цінуючих Твою працю!! Більше злетів,менше падінь,якщо будуть, то тільки з парашутом)))) і м"яким приземленням!!))))УСПІХІВ!!
--------------------
Життя, як велика непрочитана книга! Так багато в ній ілюстрованих подій, а ти, крутишся, вертишся, як дзига і плекаєш в серціі сотні надій!
Гарна розповідь, гарні фото (Київ, як завжди, чудовий). Я теж іду, до речі, на ті курси. У нас вони проходитимуть з 19-го по 23 грудня. Вже записалась і заплатила. Сподіваюсь, нічого мені не завадить.
У нас в Москві воно коштує 5 тисяч рублів за один день. Про харчування і проживання мови не йде. Я у Москві живу, то зможу і прохарчуватись, і переночувати)))) Про посвідчення не знаю. Та й воно мені не треба - тут головне навчитись. А бумажку любу можна намалювати)))))
те що ти відважилась і поїхала на курси в Дніпропетровськ - молодчина, і взагалі я тебе вже трошки знаю років, тож твоя майстерність у прикрашані тортів дуже дуже "виросла", вони завжди в тебе були акуратні і продумані, а тепер ще й вишукані, від мене як кажуть "ріспект"
Цитата: Натонька
Туман був просто страшенний!
а я напевно того дня також була у Києві, в середу (9 листопада) такий туман був, і недалеко від Хрещатика, тільки ми на машині туди і назад, нарешті відважилась поїхати до лікаря на обстеження. Тепер діагноз встановлено, а це для мене дуже важливо....
Натонька Добра розповідь відкритої людини. Приємна. Бажаю тобі творчих успіхів, гідної оцінкі клієнтів. Також, сподіваюсь, саме подорожувати - тобі сподобалось (це не може не сподобатись), тому, думаю, в тебе з часом вийде відвідати всі куточки нашої України , ну і за її межами також. Успіхів тобі!
Натонько! З яким задоволенням і цікавістю я читала твою розповідь! По- новому сприймала знайомі місця. Ти так щиро і сердечно передала свої почуття, що я , здається, хвилювалась разом із тобою, побоювалася, як і ти, раділа з тобою й за тебе , іноді іронізувала . (А власне, мабуть, те ж саме відчувала й я, коли їхала до Львова!) Гроші- це якийсь парадокс: чим більше їх є- тим більше їх не вистачає! А ця поїздка, ця наука, нове спілкування, нові відкриття залишаться в твоєму серці назавжди!!!І ще довго- довго відроджуватимеш у пам"яті приємні емоції й щасливі хвилини. ВІТАЮ!!!!