lana Велике Вам дякую, за чудову подорож по гончарному селищу, враження неймовірні, немов сама там побувала. Дякую

Цікаві експонати розміщені на рекроаціях і прямо на сходах.





А ось такими візками колись возили глину

Як підсумок побаченому залишені авторами робіт ось такі прекрасні мані-фести





Виходимо на вулицю. Свято закінчилося. Відпочивають гончарні круги.

Ми розмовляємо з майстром, який виготовляє ці круги, захоплюємося побаченим, і він, натхненний, вирішує влаштувати нам МК, переконує, що при бажанні, цьому ремеслу можна навчитися всього за 3 місяці! А от щоб стати митцем , іноді замало життя. Навколо нас збираються люди, і ми захоплено спостерігаємо, як твориться диво

Скільки незабутніх вражень принесла ця поїздка!
Чоловіки закидають, що , мовляв, час перекусити, але тут, у виїздних точках підприємливо розігрівають вчорашній ( а може, й позавчорашній куліш)



а для гурманів- ще й запарюють мівіну, то ж вирішуємо повертатися назад через Диканьку і там заїхати в "Курінь " на галушки.
Але ж як поїхати без сувеніру. То ж заїжджаємо на знаменитий базар:



Тільки от шкода, товар там переважно не місцевий, а васильківський, запорізький , харківський.

В "Курінь" ми не потрапили, бо там зачинили на спецобслуговування, то ж поїхали на околицю Диканьки , колишній хутір Проні.

Затишне обійстя, стилізоване під старовину. Приємна офіціантка допомагає зорієнтуватися в меню. Замовляємо борщ, пампухи з часником, картоплю від Вакули, вареники, узвар, ну і штоф горілочки. А як же без неї? А тим часом ідемо прогулятися по господарці.



Імітує справжнісінький хутір



Лунає жива пісня. Голоси злажені, красивий тембр



Можна компанією усамітнитися в одній із 12 таких хатинок



або навіть посеред ставка.



Тут за символічну плату можна покататися на конях, повудити рибу ( вона в загаті аж кишить) чи поплавати на човні або катамарані

Не встигли ми нагулятися, як за нами прислали козачка : до столу, доки гаряче:



Борщ був дуже смачний. а про пампухи- годі й казати завбільшки- як дитяча голова, а вже пухкі та смачні!!!



Картопля від Вакули ( ми взяли 2 порції на 4-х, бо самому з"їсти все не під силу)



Ну, і полтавські вареники з капустою і печінкою (теж 2 порції)
І хоча фото вареників не вдалися, але виставляю, щоб ви мали уяву про їх розмір
( як стулити 2 кулаки докупи, а в порції- 4 таких!)

Час злетів швидко, пора й честь знати



Тут і казці кінець...

Ну все. туди вже не їду, бо щойно звідти.... Велике Вам дякую , lana, Ви -майстер розповіді.

P.S. Ну, і, нарешті, похвалюся покупкою (хоча жоден з продавців , а я їх перепитала з десяток, не назвав мені виробника. Лишень одна жінка обмовилась, що в Опішні уже й обпалювальні печі є тільки у приватних виробників)

lana,яка КРАААААСА!!!!! По-доброму заздрю такій покупці! А я мрію про глиняний посуд на Святий вечір і велику вишиту скатертину...