Дівчатка, вітаю усіх з Днем Валентинчика . Бажаю усім безмежного кохання, поваги розуміння і душевної теплоти
День Святого Валентина!!! День закоханих й щасливих. Люди люблять і чекають, А чого? Самі не знають. У цей день все може статись: Кожен може закохатись. Будуть серденька співати, Будуть квіти дарувати, Будуть усмішки сіяти, Хлопці на гітарах грати. Свято ласощів й кохання, Свято радощів й бажання. Все червоне і чудове, Все мрійливе і казкове. Навкруги сердець багато. Кожен хоче ВІДЧУВАТИ Звідусіль слова кохання, Поцілунків відчування. Люди люблять і цілують, Всім серця свої дарують. Закохайся у цей вечір – Зараз буде це доречно!!!
трошки цікавої історії:
Якщо вірити легенді про день святого Валентина, то в десь у третьому сторіччі нашої часу священик на ім'я Валентин порушуючи імператорський наказ таємно обвінчав двох закоханих. За цей злочин імператор наказав посадити молодого єпископа до в'язниці. За іронією долі саме тут він закохується у сліпу дочку наглядача. Любов як блискавка заполонила серця двох людей. Вона народилася, спалахнула і відразу померла, тому, що в той же день Валентин був страчений. У день його страти, 14 лютого, дівчина отримала від свого улюбленого лист з однією короткою фразою: «Від Валентина». З того часу і з'явилися «валентинки» - послання закоханих.Ось чому кожен рік закохані відзначають цей день як свято любові, обмінюючись належною повагою між собою. Щоб показати і підкреслити свої почуття закохані дарують подарунки на день святого Валентина. Існують також і інші версії цієї легенди про виникнення свята «День святого Валентина», які мають свої відмінності. Колись, в стародавні часи, неподалік від Риму жив єпископ Тернійскій (Валентин). Він як священик вінчав молоді пари всупереч наказам Клавдія Другого, який у кожному самотньому неодруженому чоловікові бачив тільки свого солдата, за що Валентин був заточений у в'язницю, а 14 лютого 270 р. спалений ... ... Одна з версій пов'язана з іменем християнина - лікаря Валентина, який за доносом потрапив у в'язницю, коли в Римі бушувала весна і птахи відкривали "сезон любові". А от далі починаються легенди.Кажуть, діти - шанувальники молодого цілителя - бігали до вікон в'язниці і кидали своєму старшому другу, який їх лікував, був завжди добрий, вчив життя, грав з ними, записочки з поздоровленнями, привітами, зізнаннями в коханні, побажаннями. Діти прагнули допомогти, підтримати і підбадьорити друга.Тюремний наглядач - людина сувора, ненавидів християн, шанувальник імператора Клавдія - прогнав дітей. Але коли він прочитав наївні записки дітей (перші "валентинки"), то дізнався про незвичайні лікарських здібностях в'язня. І тут виникає друга легенда.Улюблена дочка наглядача була сліпа від народження. У дні свят вона, як завжди, сиділа вдома. Їй не судилося знайти собі коханого - кому потрібна сліпа наречена? І тоді, порушивши закон, наглядач привів дочку до ув'язненого лікаря, не чекаючи, що одна трагедія зміниться інший. Сталося диво. Валентин повернув дівчині зір, і вона покохала його. Але її любов була короткою і нещасливою. Незабаром Валентин був страчений. Від їх любові залишилося одне свідчення, про який свідчить переказ, - невеликий лист, майже записочка, "валентинка", як ми скажемо тепер, яку склав юнак для неї, скромно підписавши в кінці "Ваш Валентин". І невідомо, якому богові молилася згодом вихована в язичництві дочка охоронця, але, може бути, саме вона вперше вигукнула: "Він святий!" Ще за однією версією звичай проводити 14 лютого свято закоханих розвинувся з язичницьких обрядів, пов'язаних з римським святом родючості, весни , який сходить до так званих люперкаліям. Встановлено, що в день страти Святого Валентина проходив традиційний римський язичницьке свято, в ході якого юнаки та дівчата вибирали собі наречених і наречених, і оголошували про майбутню заручини. Якщо ж наміри їх були не такі серйозні, вони могли просто під час святкових оргій знайти подружку чи друга на дні свята ...
Дві речі між людьми найбільшого вартують, Життя й кохання - тіло і душа. Без духа тіло - прах, його вітри роздують Й знаку не стане, заросте трава Так без кохання і життя тьмяніє Як лист осінній піде в небуття Щасливий той, хто зрозуміть зуміє Що лиш Любов - продовження життя.
--------------------
Ви спитаєте чи працюю я? Так, я працюю 24 години на добу. Я МАМА! Я будильник, повар, двірник, вчитель, няня, лікар, будівельник, охоронець, фотограф, тренер, утішитель. Я не можу взяти лікарняне. Я працюю день і ніч. Зарплата моя - поцілунки і обійми!
У Валентина день чудовий Ласки!Ніжності!Любові! Неповторного кохання Хай здійсняться всі бажання! Хай пристрасть ллється через край, Хай почутя вирують Натхнення і любов Нехай у серці запанують!
Мабуть ще зашвидко,говорити про цей день!!))Але буду першою!!Може тому,що мені не вистачає романтики!!Або хтось подумає,страждає чим не треба !!))Та покажу свою маленьку заготовку)) трошки карявеньку,кривеньку,але від всієї душі і серця!!Фото не дуже якісне.але може комусь знадобиться така ідея!!Щось схоже знайшла на просторах нету і поєднала дві їдеї докупи))Рамочка з квітами і вишивка.Спочатку думала тільки вишивку зробити ,а рамку готову купити,але в процесі,як завжди передумала!!) Чекаю на вашу критику!!)
--------------------
Життя, як велика непрочитана книга! Так багато в ній ілюстрованих подій, а ти, крутишся, вертишся, як дзига і плекаєш в серціі сотні надій!
Улянко,цікава ідея і чудова робота.Досить ніжне серденько.Цікаво з чого зроблені квіточки. Тільки мені здається,що сюди краще б пасували червоні квіти,а то трошки зливаються з білою тканиною,а може тільки на фото здається.Не ображайся це моя думка.
Galina_Nedomirko_, квіти з фатіну.в мене було на вибір кілька видів паперу,але такий варіант мені більше сподобався,папір переливається.В оригіналі квіти мали б бути з червоної стрічки,але вони мені видались надто крикливі!!))Ну і фото трішки неякісне на днях постараюсь замінити на більш вдале з фотопарату!!))
--------------------
Життя, як велика непрочитана книга! Так багато в ній ілюстрованих подій, а ти, крутишся, вертишся, як дзига і плекаєш в серціі сотні надій!
Galina_Nedomirko_, Спочатку з картону вирізала рамку вигляді серця і обмотала рожевою стрічкою.На ту рамку нитко кріпила троянди зроблені з фатіну,потім прикріпила папір ,на якому вирізане сердечко.Потім вишивку.Ну і все заклеїла ззаду гарним папером,щоб гарно було!!)Ніби все зрозуміло!)
--------------------
Життя, як велика непрочитана книга! Так багато в ній ілюстрованих подій, а ти, крутишся, вертишся, як дзига і плекаєш в серціі сотні надій!
Дякую,Улянко,за чудову ідею,зрозуміла.Як знайду час попробую зробити,в мене просто празник на Стрітення. Покажу свої сердечка,робила минулого року.Вазочка з пластиліну,обмотана папером,сердечка з паперу.Ідея з нету.