Маруся,
в тебе дуже гарна родина!Подивилась на фото і відчула той родинний затишок,міцний дух,любов,які і мають бути присутні.Так тримати!!! Бажаю вам впродовж років не втратити ті світлі почуття,які вас об'єднують!

Дуже гарні діточки А те що ходять в Українську школу, то ви Маруся з чоловіком молодці!!!!!Знаю по собі як важко підняти дітей в суботу щоб завести в школу(бо та школа ще й далеченько)Молодці що не втрачаєте Український дух

Марусечко, гарна сім'я Ваша! Всі у вишиванках,дуже вражає.

Марусю, ти справді дуже багата людина, адже дитячий сміх у хаті - то найкращий скарб! Бажаю, щоб твій дім був завжди ним переповнений

Сашенько, дуже дякую за такі теплі слова. Я нічого не маю проти аби вони сміялись побільше, лиш би не бились і не змагались за першість, як це в нас часто буває особливо між дівчатами.



Ой, Оленочко, той справді важко. Он вже думаю, не поїду до тої школи, не піду. А приходить субота і тягну їх, це у нас як Отче Наш. В суботу мама всіх старших садить в машину і везе до школи. А в школі у нас свої казуси, але вчимось і наразі нас тільки хвалять.



Дякую Наталю. Та у вишиванках ми бо на свято мами ходили але також одягаємо їх на Празник до церкви і на всі великі Свята.

В Нью Йорку в ці дні проходить український фестиваль і мої тлумаськи мали змогу виступати зі своїм танцювальним колективом. Вони в мене ходять на бальні чи то радше спортивні танці. Спочатку дуже пручались, що не будуть і не хочуть. Цілу зиму ми майже не ходили бо мені було ліньки возитись зі всіма в холод і мороз. Он така я лінива.
Але тому що діти дуже здібні до танцю, з весни ми вже продовжили наші походи на танці і на сьогоднішній день танцювали досить добре аби виступати на сцені.



Перед виступом Данило дуже серйозно думав про те що йому прийдеться показати себе і не впасти писком до ґрунту.



А он Анні аби по позувати перед камерами. Ото любителька папарацців.



і перекусити ще треба, а то сил не вистарчить

і мене беріть до танцю



остання репетиція



Сам виступ

Минулі вихідні наша донечка Анна Марія ходила до Першої Сповіді і Урочистого Причастя, бо воно в неї не перше бо почала причащатись при народженні а потім церква сказала що можна до 7-ми років поки не підуть свідомо до Сповіді.

В суботу ми мали Сповідь і моя манюня чесалась. Наробили ми їй багато кучерів з яких вона дуже плакала, бо подумала що з неї будуть сміятись. І так і було, хлопці їй сказали що вона виглядає дивно то моя Анна так розплакалась що то був жах. Ті хлопці вже не знали куди ховатись а всі дівчата і жіночки почали мою Анну заспокоювати і переконувати що вона дуже гарна. Ну дивіться самі, на то моє чудо.

Наш тато заходив самим першим до церкви, бо була процесія Першопричасників, і ніс хрест а за ним йшли решту батьків і несли фани.



за татами йшов отець і дітки. (трошки темні знимки в церкві вийшли)



Під час Служби отець заборонив робити знимки а ось вже на мировання, то інша справа.

НУ!Де там моє посвідчення?



Ангелятко з братчиком і сестричкою