Ото підростає в мене дитина і мене не те щоб хвилює,мені просто цікаво,як на вашу думку,дитина має правильно звертатися до батьків,бабусів та дідусів? Я маю на увазі,на "ти" чи на "ви"? Всім відомо,що ніде у світі,окрім,мабуть,СНД,такого поняття як "ви" (в планні звертання до соби)-немає.Ну,враховуючи наш менталітет, цікаво,як до вас звертаються ваші дітки і як ви звертаєтсь до своїх батьків?

В моїй сім"ї це стало великою проблемою. Я до своїх батьків звертаюсь на "ти", а чоловік до своїх на "ви".
От ми тепер сперечаємось, як наш син має до нас звертатись.
В кожного з нас є багато аргументів, але домовитись покищо не вдається.

ми звертаємося на Ви і наші дівчата тоже (нашій старшій їй 16 ми дали вибір ти чи ви то вона сказала що ти їй не подобається немає респекту).І ми є з нею подруги вона розкаує все мені але майже всі мої друзі по Україні говорять ти до батьків

Я до своїх батьків зветаюсь на "ви",чоловік до своїх "ти".Наші діти до нас говорять на "ти" і я не маю нічого проти.Але хочу щоб до бабусів і дідусів говорили на "ви",хоча бачу що старшу(майже 8 років має) вже важко буде перевчити,а менша вчиться від старшої.

Мене навчили говорити на "ви" до батьків, з часом правда я до мами таки говорю "ти", мені це більше подобається. Чоловік завжди говорив на "ти". І діти до нас говорять на "ти"., а до бабусів і дідусів на "ви". Мені подобається як мама мого чоловіка розказувала: жили вони в гуртожитку і в одній сім'ї діти говорили на "ви", але малий трохи був проблемний і часто кричав до мами ідіть "ВИ" до с...ки. тоді свекруха каже, воно то ніби і на "ви", а як немає поваги то від одного слова її і не буде. Щось в цьому є.

в мене на "ти" всі говорять, і коли ми то якось обговорювали, то все рідні казали, шо нам не чужі люди, щоб ми на "ви" говорили... А коли ми то обговорювали з чоловіком, то він казав, що навіть до Бога ми звертаємось на "ти" то чому ж ми маємо до батьків говорити на "ви"...

Чує моє серце, що та тема може перерости в великі суперечки, так що будьте чемні, тут кожен висловлює свої думки і ніхто нікого не заставляє робити якось інакше, ніж він привик.

Я до батьків теж звертаюся на "ви", та був час,коли мама намагалася нас перевчити на "ти",але ніц з того не вийшло зараз свою дитину вчу до всіх говорити на "ти"....навіть,не знаю,чого то в нас є така традиія звертатися на "ви" - то,мабуть,як вияв поваги....але....то ще не факт

А от,наприклад, свекруха до своєї мами взагалі звертається так.....ну наприклад,каже до мене: "Наша баба сьогодні зовсім не спаЛИ" отак от, на "ви",так ще й ніби у множині

Я звертаюсь на "ти" до своїх батьків, до батьків чоловіка на "ви". Він так само. Моя донька до всіх на "ти". Коли були живи бубуся з дідусем то дідусь хтів шоб до нього на "ви" а бабуся сказала - "ти для мене найрідніша то до мене на "ти", він послухав і передумав ) А взагалі не бачу я ніякої більшої поваги якщо на "ви". Є в нас один знайомий то він каже свої м батькам "ви" - "Ідіть ви батько до біса"- ото повага )

я батькам теж "тикаю", і доня моя до нас "тикає". Але майже всі мої однокласники кажуть батькам "ви", і це дуже гарно. На мій погляд, це дуже по-українському. Шкода, що в моїй сім"ї це не прижилось. Щодо Бога і звертання до нього, то тут все не так просто і однозначно. Але то довга розмова)))
Я особисто хочу подякувати тим, у кого в сім"ї батькам кажуть "ВИ". Молодці!!!