Мені їх на день народження завжди дарують) Цього разу свекруха)
Люблю дуже їх запах)

О, я знаю ці квіти!!!! я також їх дуже люблю.

А як осипаються? Купа тих пелюстків на столі, правда?

Н.Баклай

Півонії



Пригадую свої сімнадцять літ.
Мелодії мажорні, не симфонії,
І хлопця, що мені дивився вслід,
А уночі на східці клав півонії.

Їх мама ранком ставила в банки
У глеки керамічні, і у вази.
Очима посміхалися батьки,
А вголос- не сміялися ні разу.

І пахла наша хата і цвіла,
Й сусіди говорили без іронії:
-Невже таки не зглянеться вона,
Допоки він носитиме півонії!?

...А він носив уперто кожну ніч,
То білі, то рожеві, то червонії,
Світилися вони, як сотні свіч,
І гріли мені душу ті півонії.

...Наївні, горді юності часи,
Вас весни віднесли кудись у повені.
З тих пір багато бачилось краси,
І оберемки квітів подаровано.

Серед троянд,гвоздик(тепличний цвіт!),
Серед мімоз весняної агонії
Чомусь згадалось: уже двадцять літ
Ніхто не дарував мені півонії...

Такі були піони літом!

Іриска,
Дякую за теплий спогад про літо....

Теж дуже полюбляю піони. Вони такі розкішні, мають дуже гарний приємний аромат. Завжди ассоціюються з Зеленими святами. Як раз на Трійцю цвітуть. А ще я як вчилася у школ, то завжди несла букет червоних піоній на свято останнього дзвоника.

Ти мені навіяла спогади про шкільні роки, я теж несла цей червоний красивезний букет вчительці в подяку. А зараз вчителі за такі букети ображаються.

в нас розцвіла ось така красуння

інна,яка краса,я теж про такі мрію!