ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЗАМОК
Тернопільський замок — символ Тернополя. Це також найстаріша будівля міста. Як основна геральдична фігура зображений на новому (1992) гербі Тернополя.
Старий за́мок — фортифікаційна споруда, пам'ятка архітектури національного значення. В наш час від замку лишився лише палац.
Зведений 1540—1548 на лівому березі річки Серет в урочищі Сопільче для охорони південно-східний кордонів Речі Посполитої від нападів кримських татар.
Право на володіння територією сучасного міста та спорудження замку надав король Сигізмунд І (Зиґмунт) короному гетьманові Яну Тарновському. Одночасно із замком у долині Серету насипали дамбу та звели греблю-міст, у результаті чого річка розлилася й утворився став (Тернопільський став).
Основною замковою спорудою був житловий палац, який із огляду на природне розташування замку звели різноповерховим: окрім 3-х основних поверхів, які було видно з боку міста, — ще 2 підземних, що відкривалися з крутого берега ставу 2-а рядами бійниць.
Ця фортифікаційна споруда мала перекрити шлях наїзникам на широких просторах від Теребовлі до Буська, де на той час не було жодного великого укріплення, хоча були такі природні умови, які забезпечували захист місцевості.
Будівництво замку тривало 8 років і завершилося у 1548 році. У зв'язку із значними витратами на будівництво місто звільняється від багатьох податків. Замок було згодом укріплено і добудовано сином Яна Тарновського — Христофором. Немало коштів у добудову і розширення замку також додав Томаш Замойський, який отримав місто як придане дружини Катерини, дочки відомого українського культурного діяча і мецената князя Костянтина Острозького.
У першій половині XVII століття фортечні укріплення Тернополя мали форму прямокутника. З боку міста замок був захищений глибоким ровом і валом та укріплений дубовим частоколом. Із заходу його омивали води штучного ставу, створеного у 1548 році.
Вали проходили в районі сучасних вулиць Танцорова, Багатої, Руської, Валової, Грушевського і замикалися на став. На відрогах валу стояло дві оборонні вежі: Кушнірська — над ставом, неподалік Воздвиженської церкви, і Шевська — на краю заплавних лугів, приблизно в районі теперішнього парку ім. Тараса Шевченка. До замкового палацу існувало сполучення через навісний міст і в'їзну браму.
Із заходу він мав додаткові поверхи казематів та складів, у підмуровках були бійниці. Тут також знаходилася в'язниця. Поруч знаходилися інші споруди- пекарня, кухня, стайні. Замковий арсенал, який розміщувався в оборонних вежах, мав гармати, гаківниці, мушкети, порох, ядра, олово.Крім того, обширний дитинець, використовувався також для вимуштровування солдат. До кінця XVII століття всі мешканці міста платили від кожного дому по 10 грошів.
Впродовж всієї своєї історії Тернопільський замок часто піддавався різним нападам і руйнаціям. Ще під час будівництва, у 1544 році, татари намагалися напасти на місто, проте вдалося стримати татарську навалу . Під час нападів татар і турків (1544—1675) міщани ховалися в підземеллях замку, пристосованому до тривалої оборони. Підземні ходи (про які згадувалося в попередніх статтях) зв’язували замок із Надставною, Середньою і Монастирською церквами, костьолами оо. Домініканців та Єзуїтів, синагогами; можливо, під ставом - із Загребеллям.. 1675 турки спалили замок, зруйнували укріплення, підірвали обидві вежі (їх більше не відбудовували).
Замок відбудовувався вкінці 17 - на початку 18 ст.
1810 росіяни організували в ньому «танцювальне казино», де губернатор І. Тейльс влаштовував великосвітські бали.
На початку 19 століття граф Ф. Коритовський перебудував замок під палац, для чого зніс оборонні укріплення, вежі й брами, оточив звичайним муром. Із південного боку збудовано 3-поверховий Новий замок (Замковий палац), зведено нові в'їздні ворота — з вузькими хвіртками і двома мурованими пілонами.
1843 останній власник Тернополя Т. Туркулл продав замок міській громаді, яка передала його австрійському війську під казарми.
Російські війська, відступаючи з міста, 21 липня 1917 спалили Старий замок. 15 квітня 1931 — посвячений відбудований замок; у ньому діяли Піхотна школа підхорунжих резерву, від 1936 — Науковий комітет ім. Баворовських, що мав цінну збірку рукописів і документів.
У квітні 1944 Старий замок — один із останніх пунктів оборони німців; зруйнований військами ЧА. Руїни Нового замку після війни розібрані, на його місці нині — готель "Тернопіль». Розібрані також мури і брама.
У стінах замку розмістили спортивну школу, яка знаходиться там до сих пір (з 1969 року) ( спорт. школа з класичної (греко-рим.) боротьби). Зі сторони набережної Тернопільського ставу ще у 1950-ті роки до замку прибудували ресторан "Хвиля". Тепер це розважальний комплекс "Максим".
Навесні 2009 року міська рада Тернополя підняла питання стосовно доцільності перебування спортивної школи у стінах історичної споруди. У рамках реалізації "Програми збереження, відновлення та популяризації історико-культурної спадщини Тернополя" у Тернопільському замку депутати пропонують розмістити Музей історії міста, а також зал для почесних делегацій.
Мій Тернопіль..., ...Файне місто
20 лютого 2011 19:36
(напевно чекала на мене).І на Співочому полі доводилось побувати,краса неймовірна там,але я була влітку на святі від газети Ріа +(якщо не помиляюсь).Пам"ятаю тоді виступав Віктор Павлик і Медхедс,класно було тоді,в студентські роки!!! 
Навігація 
